брижуватий
ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М. Рильський); Ледве помітні хвильчасті кола зникали на тому місці, де Луїза пішла на дно (Н. Рибак); Брижувата широка течія річки на мить освітилася (О. Гончар); За кормою ліг бурунний слід (М. Шеремет).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брижуватий — брижува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- брижуватий — -а, -е. Укритий брижами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брижуватий — БРИЖУВА́ТИЙ, а, е. Укритий брижами (у 1, 2 знач.). Брижувата широка течія річки на мить освітилася (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- брижуватий — БРИЖУВА́ТИЙ, а, е. Укритий брижами. Брижувата широка течія річки на мить освітилася (Вітч., 9, 1948, 43). Словник української мови в 11 томах
- брижуватий — Брижуватий, -а, -е = брижнастий Словник української мови Грінченка