1. Словник синонімів української мови

бриз

ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет., ЗЕФІ́Р, ПА́ВІТЕР рідше, БРИЗ (береговий морський); СУХОВІ́Й (сухий і гарячий); СТЕПОВИ́К (степовий), СТЕПНЯ́К рідше; ФЕН (сухий і теплий, що дме з гір у долину); БУРЕВІ́Й, БОРВІ́Й поет. (сильний); ПОЗЕ́МКА (ПОЗЕ́МОК) (низовий вітер узимку, що звичайно переносить сніг по землі); СІ́ВЕРКО діал., СІ́ВЕР діал. (холодний). Повзли по небу хмари і шумів вітер (М. Коцюбинський); Хитає віти теплий вітровій (В. Сосюра); Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило — вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т. Шевченко); Весняний легіт жене по небесній блакиті, як пух, легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Н. Забіла); Як живчик, як жилка тривожна Прокреслиться павітер (М. Бажан); Виснажливі суховії вже пролинули над степами, немилосердно висмоктавши з ріллі рештки весняної вологи (Л. Дмитерко); Зима.. розлютувалася буревіями та метелицями (В. Минко); Зранку схопилась поземка, вздовж вулиці свистів вітер, низько, при землі, женучи білі димки снігу (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бриз — бриз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бриз — [бриз] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў Орфоепічний словник української мови
  3. бриз — -у, ч. Легкий береговий вітер, який дме вдень з моря, а вночі з суходолу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бриз — див. бриг Словник чужослів Павло Штепа
  5. бриз — БРИЗ, у, ч. Легкий береговий вітер, який дме вдень з моря, а вночі з суші. З берега у море дмухнув ледве помітний нічний бриз (М. Трублаїні); Бриз буває тому, що над морем і сушею створюється різниця в атмосферному тиску (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. бриз — див. вітер Словник синонімів Вусика
  7. бриз — (франц. brise) несильний вітер, що виникає через неоднакове нагрівання суші й моря: вдень вологий, дме з моря на сушу (морський Б.), вночі сухий – з суші на море (береговий Б.). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. бриз — Місцевий вітер, що виникає найчастіше над берегами м., оз. і вел. рік; змінює напрямок двічі на добу: напр., вдень дме з м. (морський б.), а вночі — з суходолу (береговий б.). Універсальний словник-енциклопедія
  9. бриз — БРИЗ, у, ч. Легкий береговий вітер, який дме вдень з моря, а вночі з суші. Бриз буває тому, що над морем і сушею створюється різниця в атмосферному тиску (Фіз. геогр., 5, 1956, 86); З берега у море дмухнув ледве помітний нічний бриз (Трубл., Шхуна.., 1940, 81). Словник української мови в 11 томах
  10. бриз — Бризъ! меж. 1) Выражаетъ брызганіе. 2) Трахъ! Я ударив коня, а він бризь об землю. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка