бризнутися
БУ́ХНУТИСЯ розм. (важко, з силою, з розгону або з глухим звуком, шумом, гуркотом упасти), БУ́ХНУТИ розм., БА́ХНУТИСЯ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕ́ХНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИ розм., ГРЮ́КНУТИСЯ розм., ГРЯ́КНУТИСЯ розм., ГЕ́ПНУТИСЯ розм., ГЕ́ПНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ, ГУНУ́ТИ розм., БАБА́ХНУТИСЯ підсил., розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм., БЕБЕ́ХНУТИСЯ підсил. розм., БЕБЕ́ХНУТИ підсил. розм., БРИ́ЗНУТИ підсил. розм., БРИ́ЗНУТИСЯ підсил. розм., БРЯ́ЗНУТИСЯ підсил. розм., БРЯ́ЗНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИСЯ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. розм., БРЬО́ХНУТИСЯ підсил. розм., БРЬО́ХНУТИ підсил. розм., ТАРА́ХНУТИСЯ (ТРА́ХНУТИСЯ) підсил. розм., ТОРО́ХНУТИСЯ підсил. розм., ХРЯ́ПНУТИСЯ підсил. розм., ХРЯ́ПНУТИ підсил. розм., ХРЯ́СНУТИСЯ підсил. розм., ХРЬО́ПНУТИСЯ підсил. розм., ХРЬО́ПНУТИ підсил. розм., ШЕЛЕ́ПНУТИ діал., ШЕЛЕ́ПНУТИСЯ діал. — Недок.: бу́хатися, ба́хатися, ге́патися, ге́пати, гу́пати, хря́пати, хрьо́пати. Він.. повернувся в барак і, як ходив, так і бухнувся на койку, не роздягаючись (Г. Коцюба); Пан Никодим бухнув перед нею на коліна і заплакав (П. Колесник); І з височини триповерхового будинку бахнулася вона на стос дров біля чорного ходу (З. Тулуб); Сень виловчився, засвоїв котячу хватку, ринув на дужого німця, ..і той бехнувся, мов тугий мішок (К. Гордієнко); Машина спочатку якось повільно перекинулася, несучись по інерції в провалля. Потім гримнулася з кручі, але не загорілася (І. Ле); Як лежу, то все б, здається, узяла і зробила, а підіймуся, так і гримну... (Панас Мирний); Уляна не вдержалась і прямо як стояла, так грюкнулась на гузир, страшенно завивши (Панас Мирний); Вже в кінці коридора Ярослав, заворонившись, перечепився одразу обома ногами і гепнувся на цементову долівку (Ю. Мушкетик); Гепнеш було так, що самому годі підвестися (Остап Вишня); На долівку часто гупало важке каміння (Г. Епік); Слідом гунула, одколовшись од берега, велика брила рудої землі (П. Колесник); (Іван:) Тут я, як побачив на собі кров, так як стояв, так і бабахнув об землю... (М. Кропивницький); Марко заскреготів зубами, скрикнув, скорчило його судорогами, і він бебехнувся об землю (О. Стороженко); Як тільки вийшла Маруся, вона встала, вийшла і знов бебехнула на ліжко (І. Нечуй-Левицький); Так і бризнулась вона губернаторові до ніг (Г. Квітка-Основ'яненко); За цим випала чиясь цеберка з рук, брязнулась об камінь (Д. Бедзик); Генерал фон дер Крок спершу витріщив очі, потім хотів розсердитись і посміхнутися разом, але тут же раптом брязнув навзнак (П. Панч); Молоденький чортик, що його випустили святами пожирувати, з радощів брякнувся прямо в кучугуру снігу (С. Васильченко); Вакула рвонувся, пхнув його куксами у живіт — Гречка не вдержав — і Вакула брякнув долі (Ю. Смолич); Романюка важко брьохнувся, розпластався на кризі (О. Гончар); Із каменем на шиї Мусій брьохнув з берега, його потягла вглиб течія (Ю. Яновський); Акордеон випорснув у нього з рук і з зойком трахнувся об підлогу (О. Гончар); І як стусону у ворота раз, удруге, та так їх з петлями з прогоничем і випер, та вкупі з ними і сам хряпнувся якраз на самого сатану і всю чортову старшину (О. Стороженко); Захлинулась гармонія в руках рябого, потім дико рявкнула і хряснулась об підлогу (Ю. Збанацький); Вона затрусилась і упустила тарілку на поміст. Тарілка хрьопнула й розбилась (І. Нечуй-Левицький). — Пор. I. 1. упа́сти.
Значення в інших словниках
- бризнутися — бри́знутися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- бризнутися — -нуся, -нешся, док., розм. Упасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бризнутися — БРИ́ЗНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Упасти. Так і бризнулась вона [Ївга] губернаторові до ніг (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
- бризнутися — БРИ́ЗНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Упасти. Так і бризнулась вона [Івга] губернаторові до ніг (Кв.-Осн., II, 1956, 297). Словник української мови в 11 томах
- бризнутися — Бризнутися, -нуся, -нешся гл. Одн. в отъ бризкатися. 1) Брызнуть. 2) Броситься, упасть. Так і бризнулася Ївга губернаторові в ноги. Кв. Словник української мови Грінченка