1. Словник синонімів української мови

брикати

БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм., ВИХА́ТИСЯ рідше, ФИЦА́ТИ рідше, ФИ́ЦКАТИ рідше, ФИЦА́ТИСЯ рідше, ФИ́ЦКАТИСЯ рідше; ВИБРИ́КУВАТИ (раз у раз грайливо брикати, стрибати). — Док.: брикну́ти, брикну́тися, ко́пнути, хвицну́ти, хвицону́ти підсил. вихну́ти, фицну́ти. Лиш коней держатиме (Славко) більше: молодих лошаків, бо він любить придивлятися, як вони брикають (Л. Мартович); — Купив (батько) коня такого, що копає й кусає, та й підкував на всі чотири ноги (Л. Мартович); Реве він (олень), б'є вовків рогами, хвицає, але не відступає люта зграя (З. Тулуб); Покупці оглядають коні навкруги, заглядають їм в роти, оглядають зуби. Коні пручаються, задирають голови, хвицаються (І. Нечуй-Левицький); Пан коня штиркає, нагайкою крає, А кінь вже й виха, і хропе!.. (М. Костомаров); Від самого коня на цій половині (ярмарку) вимагалося небагато: доброї робочої сили, апетиту і всяких-таких манер, аби не фицкався чи не гриз за плече нового хазяїна (Ірина Вільде); На березі ставу вибрикувало теля (І. Цюпа).

СТРИБА́ТИ (робити стрибок, стрибки), ПЛИГА́ТИ, СКАКА́ТИ, ЦИБА́ТИ, БРИКА́ТИ, ВИБРИ́КУВАТИ, ГО́ПАТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. — Док.: стрибну́ти, плигнути, плигону́ти підсил. скі́кнути, ско́чити. В чистім полі на роздоллі Молоде ягня стрибає (П. Грабовський); Хлопці повлазили в човен та давай стрибать з човна в воду на бік, де було води по пояс.. Я довго дивився та й думав: "Ви скакаєте в воду, як маленькі, а от я скочу так, як плигають парубки з каменя або з гатки в воду" (І. Нечуй-Левицький); — Хочу, щоб ти (Катре) не цибала бездумно, наче кізка. Життя не луг (Н. Рибак); Козенята.. вибрикували на довгих тонких ніжках (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брикати — брика́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. брикати — (копитом) вихати, хвицати, копати; П. пустувати, вибрикувати, ходити на головах; ЖМ. вередувати. Словник синонімів Караванського
  3. брикати — -аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Підкидати зад і задні ноги (про копитних тварин); вихати, хвицати. 2》 неперех. Граючись, пустуючи, бігати й стрибати. 3》 неперех., перен., розм. Виявляти норовистість; капризувати. 4》 перех. Бити задніми ногами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. брикати — Вихати, вихнути, вихонути, завихати, повихати Словник чужослів Павло Штепа
  5. брикати — БРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. чим і без дод. Підкидати зад і задні ноги (про копитних тварин); хвицати. Ускочив [Осел] у село – всяк очі витріщає, А він брикає, хвіст задрав, Аж куряву підняв (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. брикати — бри́ка́ти 1. вул. втікати (ст): Як би не було – а ноги завжди хлоп має, і як щось, то брикне (Лисяк); Гість заплатив і, навіть не глянувши на круги при столі, взагалі не звертаючи ні на кого уваги, вийшов, Ясько шепнув хлопцям: “Брикайте до нори!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. брикати — див. брикатися; іти; пустувати; чванитися Словник синонімів Вусика
  8. брикати — Брика́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. брикати — БРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. неперех. Підкидати зад і задні ноги (про копитних тварин); вихати, хвицати. Ускочив [Осел] у село — всяк очі витріщає, А він брикає, хвіст задрав. Аж куряву підняв (Гл., Вибр., 1957, 186); А Хуанова кобила. Словник української мови в 11 томах