британець

АНГЛІ́ЄЦЬ (представник народу, який становить основне населення Англії), БРИТА́НЕЦЬ, БРИТТ книжн., заст. Як відомо, англійці з нами не воюють, але потай завжди постачають і зброю, і кошти тим, хто з нами воює (З. Тулуб); Де вона — там і я невідступно. На британця — ані тіні уваги (М. Коцюбинський); Так ось вона — ця круча Альбіону, Вапнисто-білий невисокий щит, Який, немов удану перепону, Поперед себе звів гордливий бритт (М. Бажан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. британець — брита́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. британець — БРИТА́НЕЦЬ див. брита́нці. Словник української мови у 20 томах
  3. британець — БРИТА́НЕЦЬ див. брита́нці. Словник української мови в 11 томах