1. Словник синонімів української мови

брити

ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Щоб здаватися старшим, Гнат навіть вуса почав голити раніше пори (М. Стельмах); Чуб на лоба звис, як мичка... В перукарню йде Синичка.. — Брий негайно, перукар..! (С. Олійник); На моїх очах.. виголили йому лоб (О. Стороженко); — Тільки бритву, прошу вас, приготуйте мені. Треба зголити цю бороду (Д. Бедзик); Бояри вмить скомпонували.., Щоб голови всі обголяли, Чуприни довгі оставляли (І. Котляревський); — Винесуть йому черевики солдатські.. Збриють вуса, казанок дадуть і лопату (В. Кучер); Узяв (сотник) та півголови йому уподовж оббрив та й прогнав від себе (Г. Квітка-Основ'яненко).

ОСУ́ДЖУВАТИ (виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення), ЗАСУ́ДЖУВАТИ, СУДИ́ТИ, ГУ́ДИТИ, ОГУ́ДЖУВАТИ (ОБГУ́ДЖУВАТИ розм.), ГА́НИТИ, ПЛЯМУВА́ТИ, ОСУДЖА́ТИ рідше, ПЛЯМИ́ТИ рідше, ГАНЬБИ́ТИ підсил., ТАВРУВА́ТИ підсил., ШЕЛЬМУВА́ТИ підсил., ГАНЬБУВА́ТИ підсил., ХУЛИ́ТИ підсил. книжн.; БРИ́ТИ розм. (влучно, гостро). — Док.: осуди́ти, засуди́ти, посуди́ти, огу́дити (обгу́дити), загу́дити, ви́ганити, зга́нити, ви́ганьбити. (Джен:) Я не маю наміру тебе осуджувати, я взагалі не маю права судити твої вчинки (В. Собко); Усі.. засуджували її легковажність (С. Журахович); Вона, пригадуючи свої молоді літа, судила теперішню молодіж (Панас Мирний); Омелян говорить так, що не розбереш, чи хвалить, чи гудить жінку (М. Стельмах); Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на нього й глянуть, А глянуть — огудять (Т. Шевченко); Кінь як кінь — не поганий і не добрий, Нема за що ганити, Нема за що й похвалити (І. Муратов); Від поконвіку нас повчали, ..Щоб люди злодіїв прощали.. Але стають другі години, Яка от саме настига: Плямують зрадника країни (П. Грабовський); Будучи полум'яним поборником дружби і братерства народів, Франко гнівно таврував царський уряд Росії (з журналу); — Ой, не хули та на Бога. Він може вже й завтра покликати нас на свій суд справедливий (П. Козланюк); На зборах добре брили Василя: "Ледачого, як він, не бачила земля!" (К. Гордієнко). — Пор. докоря́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брити — бри́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. брити — Голити, виголювати; П. критикувати, картати; Словник синонімів Караванського
  3. брити — брию, бриєш, недок., перех. 1》 Те саме, що голити. 2》 перен., розм. Влучно, гостро ганити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. брити — Голити, поголити, виголювати, виголити, повиголювати, зголювати, зголити, позголювати, обголювати, обголити, обголити, пообголювати, підголювати, підголити, попідголювати Словник чужослів Павло Штепа
  5. брити — БРИ́ТИ¹, бри́ю, бри́єш, недок., розм., кого, що і без дод. Те саме, що голи́ти. [Варпеховський:] В Томській опері один перукар .. брив тенорів і баритонів (І. Кочерга); На зборах добре брили Василя: “Ледачого, як він, не бачила земля!” (М. Словник української мови у 20 томах
  6. брити — А, ч., брити, мн. Британці. Слова гімну планують змінити: є там місце, де брити просять Бога допомогти їм повбивати шотландців (Молоко). Словник сучасного українського сленгу
  7. брити — Одне з кельтських племен, що населяли острів Великобританія; I ст. н.е. підкорені римлянами; після навали англів, саксів та ютів втрималися у Валлії та на Корнуолі, а також колонізували Бретань (Пн.-Зх. Галлію). Універсальний словник-енциклопедія
  8. брити — БРИ́ТИ, бри́ю, бри́єш, недок., перех. 1. Те саме, що голити. [Варпеховський:] В Томській опері один перукар.. брив тенорів і баритонів (Коч., II, 1956, 492). 2. перен., розм. Влучно, гостро ганити кого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  9. брити — Брити, брию, -єш гл. = голити. Словник української мови Грінченка