брити

Значення в інших словниках

1. брити — бри́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. брити — брию, бриєш, недок., перех. 1》 Те саме, що голити. 2》 перен., розм. Влучно, гостро ганити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брити — Голити, поголити, виголювати, виголити, повиголювати, зголювати, зголити, позголювати, обголювати, обголити, обголити, пообголювати, підголювати, підголити, попідголювати Словник чужослів Павло Штепа
4. брити — БРИ́ТИ¹, бри́ю, бри́єш, недок., розм., кого, що і без дод. Те саме, що голи́ти. [Варпеховський:] В Томській опері один перукар .. брив тенорів і баритонів (І. Кочерга); На зборах добре брили Василя: “Ледачого, як він, не бачила земля!” (М. Словник української мови у 20 томах
5. брити — А, ч., брити, мн. Британці. Слова гімну планують змінити: є там місце, де брити просять Бога допомогти їм повбивати шотландців (Молоко). Словник сучасного українського сленгу
6. брити — Одне з кельтських племен, що населяли острів Великобританія; I ст. н.е. підкорені римлянами; після навали англів, саксів та ютів втрималися у Валлії та на Корнуолі, а також колонізували Бретань (Пн.-Зх. Галлію). Універсальний словник-енциклопедія
7. брити — ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Словник синонімів української мови
8. брити — БРИ́ТИ, бри́ю, бри́єш, недок., перех. 1. Те саме, що голити. [Варпеховський:] В Томській опері один перукар.. брив тенорів і баритонів (Коч., II, 1956, 492). 2. перен., розм. Влучно, гостро ганити кого-небудь. Словник української мови в 11 томах
9. брити — Брити, брию, -єш гл. = голити. Словник української мови Грінченка