бростка
БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). На гілочках береста тільки-тільки з'явились тверді і холодні ще бруньки, але брость на кінському каштані була вже глейка (Ю. Смолич); Хай розкаже (пролісок), що вчуває, Пробиваючись, трава, У якому дивуванні Кожна бростка ожива (О. Олесь); Сад відцвів, на рідколисті черешень зеленіли грона зав'язі, з яблуневого галуззя де-не-де поглядали перші пуп'янки (В. Логвиненко); Ще звечора були самі лише бутони, — На тій коронці сім, там дев'ять, там лишь п'ять. А вранці — тільки глянь! — квітки уже горять (М. Рильський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бростка — бро́стка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бростка — -и, ж. Листкова або квіткова брунька. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бростка — БРО́СТКА, и, ж. Листкова або квіткова брунька. Хай розкаже [пролісок], що вчуває, Пробиваючись, трава, У якому дивуванні Кожна бростка ожива (О. Олесь). Словник української мови у 20 томах
- бростка — БРО́СТКА, и, ж. Листкова або квіткова брунька. Хай розкаже [пролісок], що вчуває, Пробиваючись, трава, У якому дивуванні Кожна бростка ожива (Олесь, Вибр., 1958, 195). Словник української мови в 11 томах