брость

БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). На гілочках береста тільки-тільки з'явились тверді і холодні ще бруньки, але брость на кінському каштані була вже глейка (Ю. Смолич); Хай розкаже (пролісок), що вчуває, Пробиваючись, трава, У якому дивуванні Кожна бростка ожива (О. Олесь); Сад відцвів, на рідколисті черешень зеленіли грона зав'язі, з яблуневого галуззя де-не-де поглядали перші пуп'янки (В. Логвиненко); Ще звечора були самі лише бутони, — На тій коронці сім, там дев'ять, там лишь п'ять. А вранці — тільки глянь! — квітки уже горять (М. Рильський).

КЕ́ТЯГ (КИ́ТЯГ рідше) (скупчення плодів, ягід на одній плодоніжці), ГРО́НО, КІМ'Я́Х, БРОСТЬ. Було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду (І. Нечуй-Левицький); Червоний китяг ягід горить як жар (Марко Вовчок); Опадає бузина Гронами додолу (М. Шпак); Звисають на дахи Вишень червоні кім'яхи (І. Муратов); На столах чекають нас давно страви, яблука і винограду брості (П. Дорошко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

брость — Брость: — гілки, зелень на дереві; гроно, кетяг [51] Словник з творів Івана Франка
брость — брость 1 іменник жіночого роду листкові або квіткові бруньки; гілки, зелень на дереві збірн.. брость 2 іменник жіночого роду гроно, кетяг діал. Орфографічний словник української мови
брость — Брунька, пуп'янок; ЗБ. бруньки, гілки, зелень; (винограду) Р. гроно, кетяг. Словник синонімів Караванського
брость — І, ж. 1. перев. збірн. Листокові або квіткові бруньки. 2. збірн. Гілки, зелень на дереві. 3. діал. Гроно, кетяг. ...на планеті квітневі брості у глухі барабанять шиби... (Кр:222). Словник поетичної мови Василя Стуса
брость — -і, ж. 1》 перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки. 2》 збірн. Гілки, зелень на дереві. 3》 діал. Гроно, кетяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
брость — БРОСТЬ, і, ж. 1. перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки. На тій яблунці, що в ярку, та й брость є (Сл. Гр.); Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
брость — див. брунька Словник синонімів Вусика
брость — Брость, бро́сти, -сті, бро́стю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
брость — БРОСТЬ, і, ж. 1. перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки. На тій яблунці, що в ярку, та й брость є (Сл. Гр.); Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
брость — Брость, -ти ж. 1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. Млак. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Полт. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні. Черк. Словник української мови Грінченка