брость
БРОСТЬ, і, ж.
1. перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки.
На тій яблунці, що в ярку, та й брость є (Сл. Гр.);
Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись (Леся Українка);
На гілочках береста тільки-тільки заявились тверді і холодні ще бруньки, але брость на кінському каштані була вже глейка (Ю. Смолич);
З кімнати було чути, як навколо клена, що викинув корицеві брості, гудуть бджоли (В. Дрозд);
* Образно. А поки в братах зацвітатиме, викидатиме брості любов до музики (з газ.).
2. збірн. Гілки, зелень на дереві.
Вікові дуби стоять понад молодою бростю (І. Франко);
Мостила мости з зеленої брості, Сподівалася матері в гості (П. Чубинський);
Виспівує [шпак] – аж гілка в брость береться і тим шпачиним співом зацвіта (В. Стус);
– А вдома в нас, на Україні, .. напевно, вже й дерева вкрились бростю (Василь Шевчук).
3. діал. Гроно, кетяг.
Вітер шумів листям дуба і гойдав багряні брості горобини (А. Шиян);
На столах чекають нас давно страви, яблука і винограду брості (П. Дорошко).
Значення в інших словниках
- брость — Брость: — гілки, зелень на дереві; гроно, кетяг [51] Словник з творів Івана Франка
- брость — брость 1 іменник жіночого роду листкові або квіткові бруньки; гілки, зелень на дереві збірн.. брость 2 іменник жіночого роду гроно, кетяг діал. Орфографічний словник української мови
- брость — Брунька, пуп'янок; ЗБ. бруньки, гілки, зелень; (винограду) Р. гроно, кетяг. Словник синонімів Караванського
- брость — І, ж. 1. перев. збірн. Листокові або квіткові бруньки. 2. збірн. Гілки, зелень на дереві. 3. діал. Гроно, кетяг. ...на планеті квітневі брості у глухі барабанять шиби... (Кр:222). Словник поетичної мови Василя Стуса
- брость — -і, ж. 1》 перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки. 2》 збірн. Гілки, зелень на дереві. 3》 діал. Гроно, кетяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брость — див. брунька Словник синонімів Вусика
- брость — БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). Словник синонімів української мови
- брость — Брость, бро́сти, -сті, бро́стю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- брость — БРОСТЬ, і, ж. 1. перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки. На тій яблунці, що в ярку, та й брость є (Сл. Гр.); Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- брость — Брость, -ти ж. 1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. Млак. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Полт. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні. Черк. Словник української мови Грінченка