1. Словник української мови в 11 томах

брость

БРОСТЬ, і, ж.

1. перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки.

На тій яблунці, що в ярку, та й брость є (Сл. Гр.);

Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись (Л. Укр., III, 1952, 186);

На гілочках береста тільки-тільки заявились тверді і холодні ще бруньки, але брость на кінському каштані була вже глейка (Смолич, V, 1959, 646).

2. збірн. Гілки, зелень на дереві.

Мостила мости з зеленої брості. Сподівалася матері в гості (Чуб., V, 1874, 509);

Вікові дуби стоять понад молодою бростю (Фр., IV, 1950, 473).

3. діал. Гроно, кетяг.

На столах чекають нас давно страви, яблука і винограду брості (Дор., Передгроззя, 1935, 107);

Вітер шумів листям дуба і гойдав багряні брості горобини (Шиян, Партиз. край, 1946, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брость — Брость: — гілки, зелень на дереві; гроно, кетяг [51] Словник з творів Івана Франка
  2. брость — брость 1 іменник жіночого роду листкові або квіткові бруньки; гілки, зелень на дереві збірн.. брость 2 іменник жіночого роду гроно, кетяг діал. Орфографічний словник української мови
  3. брость — Брунька, пуп'янок; ЗБ. бруньки, гілки, зелень; (винограду) Р. гроно, кетяг. Словник синонімів Караванського
  4. брость — І, ж. 1. перев. збірн. Листокові або квіткові бруньки. 2. збірн. Гілки, зелень на дереві. 3. діал. Гроно, кетяг. ...на планеті квітневі брості у глухі барабанять шиби... (Кр:222). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. брость — -і, ж. 1》 перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки. 2》 збірн. Гілки, зелень на дереві. 3》 діал. Гроно, кетяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. брость — БРОСТЬ, і, ж. 1. перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки. На тій яблунці, що в ярку, та й брость є (Сл. Гр.); Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  7. брость — див. брунька Словник синонімів Вусика
  8. брость — БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). Словник синонімів української мови
  9. брость — Брость, бро́сти, -сті, бро́стю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. брость — Брость, -ти ж. 1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. Млак. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Полт. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні. Черк. Словник української мови Грінченка