буденний

БУДЕ́ННИЙ (про день — на відміну від святкового або вихідного), БУ́ДНІЙ, РОБО́ЧИЙ (підкреслюється ознака того, що в такий день працюють). Страшенно важко сидіти в сукняному віцмундирі з тісним крохмальним комірцем, але день буденний, час службовий (М. Коцюбинський). — Приходжу в село, день будній, а люди до церкви (М. Коцюбинський); Бувало, приїде в робочий день, пройде по роботі, загляне в контору (І. Ле).

БУДЕ́ННИЙ (звичайно про одяг, взуття — призначений для постійного використання, ужитку), БУ́ДНІЙ, ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, РОЗХО́ЖИЙ розм. Через городи прибігли дівчата. Усі в полотні буденному. А обличчя — як цвіт маковий (А. Головко); Поводився він (актор) у цьому козацькому вбранні зовсім вільно, невимушено, немов то був його звичайний повсякденний одяг (І. Мар'яненко); Чого нема в мене в скрині? Шість сорочок додільних материних.. та дванадцять розхожих, що сама приробила (Ганна Барвінок).

БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. — вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ підсил., БЕЗКРИ́ЛИЙ підсил. (про інтереси, думки і т. ін. — позбавлений романтичності, знижений). В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними (Григорій Тютюнник); Мистецтво вмирає, бо нема імпульсів для мистецтва, світ став прозаїчним (В. Еллан-Блакитний); Довженко гостро картав кінодраматургів за прояви бездумності, за схематизм і поверховість, за низький рівень професійності і безкриле ремісництво (О. Левада). — Пор. 1. звича́йний, 4. невира́зний.

ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Походжаючи під осокорами, знічев'я озирала (дівчина) пристань: звичайний річковий причал, яких багато на Дніпрі, притулився в очеретах, живе своїми неквапливими буднями (О. Гончар); Рядові донецькі люди, Ви тепер помітні всюди, Бо звелися від глибин До небачених вершин (М. Упеник); Данило чомусь відчув, що перед ним сидить не простий парубчак, а господар землі (М. Стельмах); Тепер він був у буденному одязі, без краватки — пересічний молодик (Є. Куртяк); Живих.. побачив у кутку літнього капітана, коротко підстриженого, з дуже звичайною, прозаїчною зовнішністю (І. Ле і О. Левада); — Ви не думайте, що я абиякий чоловік, я чоловік значний на селі і в громаді маю великий голос (С. Васильченко); Професія Баркова була досить ординарна — театральний художник-декоратор (В. Собко); Нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Марко Вовчок); Розхожа логіка. — Пор. 3. буде́нний.

НЕВИРА́ЗНИЙ (про думки або мову людини, про саму людину чи колектив, про мистецькі та наукові твори і т. ін. — позбавлений своєрідності й виразності, без живих, яскравих, індивідуальних рис), БЕЗБА́РВНИЙ, БЛІДИ́Й, СІ́РИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ, НЕЖИВИ́Й, БЕЗКРО́ВНИЙ (про художній твір, літературного героя тощо — не наповнений конкретним життям); БЕЗПЛО́ТНИЙ заст. (перев. про художній образ); СУХИ́Й (про мову, стиль і т. ін. — без емоційних подробиць, неяскравий). Дотеперішнє товариство імені Леонтовича було організацією досить невиразною (В. Еллан); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Газета використала мій допис для порожнього, безбарвного фейлетону (С. Васильченко); Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде (М. Коцюбинський); — В нас тут колектив зовсім не сірий, більшість ветерани (О. Гончар); Кому потрібні неживі слова? Кого вони запалять перед боєм? (Л. Первомайський); Індивідуаліст — творець лише з власної крові.. Ось чому його найкращі твори безкровні, анемічні (В. Еллан); Писали вони свої власні роботи суконною, безбарвною, сухою мовою (М. Рильський). — Пор. 3. буде́нний.

ЩОДЕ́ННИЙ (який є, буває, відбувається, здійснюється щодня), ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ПОТО́ЧНИЙ, ПОДЕ́ННИЙ, БУ́ДНІЙ, БУДЕ́ННИЙ, ЖИТТЄ́ВИЙ, ЖИТТЬОВИ́Й рідше, ЖИТЕ́ЙСЬКИЙ книжн., ЖИТЕ́ЧНИЙ діал. (пов'язаний із справами кожного дня). Навчання — це насамперед праця, щоденне добування знань (І. Цюпа); Щорічні змагання хорів по областях,.. повсякденне вишукування талановитих голосів у самій гущі народу — ось що збереже хору молодість (Ю. Яновський); Марія Іванівна натиснула кнопку, з'явилася секретарка, почалася звичайна поточна робота (В. Собко); Поденний розрахунок за роботу; Але все ж серед буднього чвару там були й поривання святі (М. Старицький); В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними (Григорій Тютюнник); Життєві дрібниці; Життьові турботи; Житейські справи; Їх (турботи) не могли розвіяти житечні дрібниці (О. Слісаренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буденний — (про день) будній, робочий, (нічим не особливий) прозаїчний, приземлений, повсякденний. Словник синонімів Полюги
  2. буденний — буде́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. буденний — (одяг) будній, не святковий, робочий; (порядок) повсякденний, щоденний, звичайний; (стиль) одноманітний, сірий, непоказний. Словник синонімів Караванського
  4. буденний — [буден:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  5. буденний — -а, -е. 1》 Не святковий, робочий. 2》 Повсякденний, звичайний. || перен. Позбавлений радості, яскравості; одноманітний, сірий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. буденний — Звичайний, звичний, повсякденний, утертий, див. трафарет, шаблонний Словник чужослів Павло Штепа
  7. буденний — БУДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Не святковий, робочий. Тимоха козак штепний був: .. шапка одна буденна, друга празникова [святкова] (Г. Квітка-Основ'яненко); Христя нудьгує: буденні дні були їй щасливіші над свято! (Панас Мирний); Багато діла. Час полуденний. Словник української мови у 20 томах
  8. буденний — Будень, буденщина, будній, звичайний, одноманітний, повсякденний, робочий (про графік роботи), сірий, щоденний Фразеологічні синоніми: буденний день; буденний одяг; будній день Словник синонімів Вусика
  9. буденний — Буде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. буденний — БУДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Не святковий, робочий. Тимоха козак штепний був: ..шапка одна буденна, друга празникова (Кв.-Осн., II, 1956, 254); Христя нидьгиє: буденні дні були їй щасливіші над свято! (Мирний, III, 1954, 244); Багато діла. Час полуденний. Словник української мови в 11 томах
  11. буденний — Буденний, -а, -е Будничный. Мир. ХРВ. 25. У буденний день п'єш, гуляєш. Чуб. V. 525. Шапка одна буденна, друга празник ова. Кв. Словник української мови Грінченка