буденність

БУДЕ́ННІСТЬ (усе звичайне, повсякденне, нічим не привабливе, нецікаве; життєва одноманітність), БУДЕ́НЩИНА підсил., ЩОДЕ́НЩИНА розм. рідше, ПРО́ЗА (часто із сл. життєва, життя), ПРОЗАЇ́ЧНІСТЬ, ПРОЗАЇ́ЗМ рідше; БУ́ДНІ мн. (одноманітне безрадісне існування). Сіра, гнила й мерзенна буденність царювала тут (І. Франко); Настав час, коли стає неможливим миритися з буденністю, з посередністю, а тим більше з нудною сірістю (Ю. Збанацький); Перше кохання живуче, бо овіяне серпанком романтики й краси. Воно не знало буденщини, щоденних клопотів, нудної одноманітності (І. Цюпа); Голубенко поринув у далекі минулі дні. Так буває завжди, коли теперішнє втрачає гострість і стає щоденщиною (Г. Епік); Жінки якось краще вміють консервувати поезію свого почуття серед життьової прози, ніж чоловіки (Леся Українка); Якийсь клубок далеких життєвих буднів переплітався з сьогоднішнім днем, обгортав його огидним затійним візерунком (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буденність — буде́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. буденність — -ності, ж. Абстр. ім. до буденний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буденність — БУДЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до буде́нний 2. Сіра, гнила й мерзенна буденність царювала тут зовсім спокійно та непорушно (І. Франко); Буденність стомила [Івана Кириловича], хотілося великого та істинного (В. Словник української мови у 20 томах
  4. буденність — див. буття буденне Філософський енциклопедичний словник
  5. буденність — Буде́нність, -нности, -нності, -нністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. буденність — БУДЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до буде́нний 2. Сіра, гнила й мерзенна буденність царювала тут зовсім спокійно та непорушне (Фр., II, 1950, 13); На художніх образах, створюваних великим артистом [М. Словник української мови в 11 томах