1. Словник синонімів української мови

будник

СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст. (сторож у садку, на баштані тощо); БУ́ДОЧНИК, БУ́ДНИК діал. (залізничний сторож). Юхим, шкільний сторож, пішов вечеряти додому, і мені одному скучненько (С. Васильченко); У вестибюлі їх затримав вахтер — рішучий і невмолимий. — Режим є режим. До тяжкохворого потрібний дозвіл головного лікаря (В. Дарда); Здається мені, що не можу заснути в замку, де Крук буде придверником (І. Франко); Воротар спитав у прибувших, хто вони такі й чого їм треба (І. Нечуй-Левицький); Десь чуть свисток. Ось будочник виходить. Він з ліхтарем (В. Сосюра). — Пор. 2. вартови́й, 1. охоро́нець.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будник — -а, ч. 1》 діал. Сторож, будочник. 2》 заст. Робітник на поташному заводі, на буді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. будник — БУ́ДНИК, а, ч. 1. діал. Сторож. Дорко визирає крізь вікно в ліс, бачить будника, який стоїть біля своєї хати (О. Маковей). 2. заст. Робітник на поташному заводі, на буді. Старий будник. Словник української мови у 20 томах
  3. Будник — Бу́дник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  4. будник — Робітник у буді, де виробляється поташ (попіл) Словник застарілих та маловживаних слів
  5. будник — БУ́ДНИК, а, ч. 1. діал. Сторож, будочник. Дорко визирає крізь вікно в ліс, бачить будника, як стоїть біля своєї хати (Мак., Вибр., 1954, 37). 2. заст. Робітник на поташному заводі, на буді. Словник української мови в 11 томах