буквальний

ДОСЛІ́ВНИЙ (який точно відповідає якомусь текстові, розмові тощо), БУКВА́ЛЬНИЙ, ТЕКСТУА́ЛЬНИЙ книжн., ЛІТЕРА́ЛЬНИЙ книжн.; ПІДРЯДКО́ВИЙ (про переклад). Попросив (кореспондент) у нього дослівного тексту такої знаменитої промови для своєї газети (І. Франко); Поряд з вільним перекладом виник і розвивався його антипод — переклад буквальний (з журналу); Текстуальної точності від поетичного перекладу можуть вимагати лише люди, які не розуміють суті справи (М. Рильський).

ПРЯМИ́Й (не переносний — про значення слова), БУКВА́ЛЬНИЙ. — Чому ви так пізно прийшли? — спитала (Олена). І саме тому, що від цих слів облилася рум'янцем, Орест Білинський не знав, як йому розуміти її слова: у прямому чи, може, чого доброго, у переносному значенні (Ірина Вільде); Людина планети росте навіть у буквальному розумінні, вченими досліджено, що середній людський зріст за останнє століття побільшився на скількись там вершків, чи то пак сантиметрів (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буквальний — буква́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буквальний — г. літеральний; (зміст) неперекручений, прямий; (переклад) дослівний, точний, приб. підрядковий. Словник синонімів Караванського
  3. буквальний — -а, -е. 1》 Який точно відповідає якомусь текстові, розмові та ін.; дослівний. 2》 Прямий, не переносний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буквальний — БУКВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який точно відповідає якому-небудь текстові, розмові та ін.; дослівний. Стрічаються татарські вислови і фрази, які в буквальному перекладі звучать доволі чудно (М. Словник української мови у 20 томах
  5. буквальний — БУКВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який точно відповідає якомусь текстові, розмові та ін.; дослівний. Стрічаються татарські вислови і фрази, які в буквальному перекладі звучать доволі чудно (Коцюб., III, 1956, 371). 2. Прямий, не переносний. Словник української мови в 11 томах