буквальний

БУКВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який точно відповідає якому-небудь текстові, розмові та ін.; дослівний.

Стрічаються татарські вислови і фрази, які в буквальному перекладі звучать доволі чудно (М. Коцюбинський);

Переможець отримує титул Кисей, що в буквальному перекладі означає священний (із журн.).

2. Прямий, не переносний.

Вітри такі, що в буквальному значенні сього виразу – стріхи зривало (Леся Українка);

Міфічна дійсність у дорефлексивному світосприйнятті є справжня дійсність, не метафорична і не символічна, а буквальна, в яку спонтанно вірять і сприймають як очевидність (з наук. літ.);

У художніх текстах Олеся Гончара зафіксовано влучне поєднання в одному стійкому виразі як буквального, так і переносного значень (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буквальний — буква́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буквальний — г. літеральний; (зміст) неперекручений, прямий; (переклад) дослівний, точний, приб. підрядковий. Словник синонімів Караванського
  3. буквальний — -а, -е. 1》 Який точно відповідає якомусь текстові, розмові та ін.; дослівний. 2》 Прямий, не переносний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буквальний — ДОСЛІ́ВНИЙ (який точно відповідає якомусь текстові, розмові тощо), БУКВА́ЛЬНИЙ, ТЕКСТУА́ЛЬНИЙ книжн., ЛІТЕРА́ЛЬНИЙ книжн.; ПІДРЯДКО́ВИЙ (про переклад). Попросив (кореспондент) у нього дослівного тексту такої знаменитої промови для своєї газети (І. Словник синонімів української мови
  5. буквальний — БУКВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який точно відповідає якомусь текстові, розмові та ін.; дослівний. Стрічаються татарські вислови і фрази, які в буквальному перекладі звучать доволі чудно (Коцюб., III, 1956, 371). 2. Прямий, не переносний. Словник української мови в 11 томах