булат

БУЛА́Т заст. (вид сталі), БУЛА́ТНА СТАЛЬ (КРИ́ЦЯ) заст., ДАМА́СЬКА СТАЛЬ. Но Турн байдуже, не скривився, Бо, бач, булатом ввесь обшився І був як в шкаралупі боб (І. Котляревський); Очі у Хмельницького спалахнули. Кожне слово мовлене, ніби коване добрим ковалем з булатної криці (Н. Рибак); Збройники кували із дамаської сталі шаблю для полковника Кривоноса (П. Панч).

I. СТАЛЬ (твердий ковкий метал — сплав заліза з вуглецем та іншими домішками), КРИ́ЦЯ, ДУЛЕ́ВИНА діал. (міцно загартована сталь); НЕРЖАВІ́ЙКА розм. (яка не піддається ржавінню). Судно.. одягнуте у важку непробійну сталь (О. Гончар); Вигнулась, зашипіла криця.. Гостра пилка, заглиблюючись у дерево, виспівує зовсім так, мов жучок-музичка (М. Стельмах); Нічого, друже, не журися! В дулевину себе закуй (Т. Шевченко). — Пор. I. була́т.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булат — ч., заст. 1》 род. -у. Високоякісна міцна сталь особливого гарту, з узорчастою поверхнею. 2》 род. -а. Сталевий клинок, меч; узагалі зброя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. булат — Меч, шабля Словник чужослів Павло Штепа
  3. булат — БУЛА́Т, ч., заст. 1. род. у. Високоякісна міцна сталь особливого гарту з узорчастою поверхнею. Стьогнув [Паллант] ще Турна через лоб, Но Турн байдуже, не скривився, Бо, бач, булатом ввесь обшився І був, як в шкаралупі боб (І. Словник української мови у 20 томах
  4. Булат — Була́т іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  5. булат — була́т (від перс. пулад – криця) вуглецева лита сталь, своєрідна за структурою й візерунком поверхні. Відзначається високою твердістю й пружністю. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. булат — БУЛА́Т, ч., заст. 1. род. у. Високоякісна міцна сталь особливого гарту, з узорчастою поверхнею. Стьогнув [Паллант] ще Турна через лоб. Но Турн байдуже, не скривився, Бо, бач, булатом ввесь обшився І був, як в шкаралупі боб (Котл. Словник української мови в 11 томах
  7. булат — Булат, -ту м. 1) Булатъ, узорчатая сталь. 2) Булатная сабля. Посік же тебе булат вражий. Стор. II. 267. Словник української мови Грінченка