1. Словник синонімів української мови

булькотіти

БУ́ЛЬКАТИ (про рідину — утворювати короткі й часті звуки під час переливання, кипіння; видавати звуки, схожі на ті, що утворюються під час переливання або кипіння рідини), БУЛЬКОТА́ТИ (БУЛЬКОТІ́ТИ) підсил. розм.; КЛЕКОТА́ТИ (КЛЕКОТІ́ТИ) підсил. (глухо булькати). — Док.: бу́лькнути. Було лише чути, як булькає, сичить і ніби плямкає губами вода (О. Донченко); Десь в глибинах землі, наче в череві великої тварини, щось важко сопло, булькало (П. Колесник); — А підо мною немов щось живе в землі рушається, булькоче, клекоче, здається: ось-ось бухне і заллє мене (І. Франко); Розмова йшла грецька. Голоси товсті, низькі неначе булькотали та клекотали, як вода кипить та вбивається в ключі в здоровому казані (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булькотіти — булькоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. булькотіти — див. булькотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. булькотіти — БУЛЬКОТІ́ТИ див. булькота́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. булькотіти — див. кипіти; лити Словник синонімів Вусика
  5. булькотіти — БУЛЬКОТІ́ТИ див. булькота́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. булькотіти — Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш гл. 1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. 2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Грин. ІІІ. 341. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить. Мнж. Словник української мови Грінченка