буцкати
БИ́ТИСЯ (про рогату худобу — робити удари рогами, лобом), БУ́ЦАТИСЯ розм., БУ́ЦАТИ без додатка, розм., БУ́ЦКАТИ без додатка, розм., ТУ́ЦКАТИСЯ рідко. — Док.: бу́цнутися, бу́цнути. Бичок наставляв круто лоб, хотів, видно, битись (Панас Мирний); Він (Бородавка) стоїть, схиливши голову наперед, як бик, готовий буцатися (З. Тулуб); Нагнув (Каринський) голову, мов бик, що збирається буцнути (Ю. Шовкопляс); Ходить, як овечка, а буцкає, як баран (Номис).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буцкати — бу́цкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- буцкати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. Те саме, що буцати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буцкати — БУ́ЦКАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без дод., розм. Те саме, що бу́цати. Ходить, як овечка, а буцкає, як баран (Номис). Словник української мови у 20 томах
- буцкати — див. бити; колоти Словник синонімів Вусика
- буцкати — БУ́ЦКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. Те саме, що бу́цати. Ходить, як овечка, а буцкає, як баран (Номис, 1864, № 3031). Словник української мови в 11 томах
- буцкати — Буцкати, -каю, -єш гл. = буцати. Ходить як овечка, а буцкає як баран. Ном. № 3033. Словник української мови Грінченка