буцматий

ПОВНОВИ́ДИЙ (з повним обличчям, повними щоками), ПОВНОЛИ́ЦИЙ, ПОВНОЩО́КИЙ, ЩОКА́ТИЙ розм., БУЦМА́ТИЙ діал. Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий (І. Нечуй-Левицький); З машини виходить не директор, а голова робіткому Лукія Назарівна Рясна, висока, повнолиця жінка пригаслої вроди (О. Гончар); Лице — повнощоке і пихате — осунулось і зів'яло, як старий потоптаний лопух... (Д. Бедзик); Щокате обличчя ховало в собі вузькі й гострі, як у рисі, очі (В. Большак); Забитість.. виразно малювалася на її невродливім буцматім та трохи піганистім лиці (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буцматий — Буцма́тий: — круглолиций, гладкий [V] — круглолиций, повновидий [I] — повновидий [15] Словник з творів Івана Франка
  2. буцматий — буцма́тий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. буцматий — -а, -е, діал. Повнощокий, повновидий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буцматий — БУЦМА́ТИЙ, а, е, діал. Повнощокий, повновидий. Я гадав собі, що повернете з Криворівні таким буцматим та здоровим, а Ви... ще гірше кашляєте... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. буцматий — БУЦМА́ТИЙ, а, е, діал. Повнощокий, повновидий. Я гадав собі, що повернете з Криворівні таким буцматим та здоровим, а Ви… ще гірше кашляєте… (Коцюб., III, 1956, 278). Словник української мови в 11 томах