1. Словник української мови у 20 томах

буцматий

БУЦМА́ТИЙ, а, е, діал.

Повнощокий, повновидий.

Я гадав собі, що повернете з Криворівні таким буцматим та здоровим, а Ви... ще гірше кашляєте... (М. Коцюбинський);

Це був буцматий хлоп'як, дуже схожий на свою чорняву матір, тільки що очі були батьківські – сині-сині, як волошки на далекій Україні (С. Тельнюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буцматий — Буцма́тий: — круглолиций, гладкий [V] — круглолиций, повновидий [I] — повновидий [15] Словник з творів Івана Франка
  2. буцматий — буцма́тий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. буцматий — -а, -е, діал. Повнощокий, повновидий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буцматий — ПОВНОВИ́ДИЙ (з повним обличчям, повними щоками), ПОВНОЛИ́ЦИЙ, ПОВНОЩО́КИЙ, ЩОКА́ТИЙ розм., БУЦМА́ТИЙ діал. Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий (І. Словник синонімів української мови
  5. буцматий — БУЦМА́ТИЙ, а, е, діал. Повнощокий, повновидий. Я гадав собі, що повернете з Криворівні таким буцматим та здоровим, а Ви… ще гірше кашляєте… (Коцюб., III, 1956, 278). Словник української мови в 11 томах