бігучий

НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил., ХВИЛИ́ННИЙ підсил., ЕФЕМЕ́РНИЙ книжн., ЛЕТУ́ЧИЙ поет., ПЕРЕБІ́ЖНИЙ поет., БІГУ́ЧИЙ заст., ХВИЛЕ́ВИЙ підсил. заст. (який відбувається, триває, існує недовго). З-за хмар визирнуло недовговічне осіннє сонце (Н. Рибак); Нічого особливого не находять (лікарі). Це щось таке, мовляв, минуще, а так дитина здорова (О. Гончар); На засмаглому обличчі іноді випливала легка скороминуща посмішка (С. Журахович); Вона розповіла Білогрудові одну з тих швидкоминучих історій, якими були щедро сповнені фронтові будні (Ю. Бедзик); Всі ці п'ять років, як не вважати на швидкоплинні пустощі-залицяння, Карнавченко був вірний Прісі (І. Сенченко); Хіба життя не бистроплинний сон, а сонне життя? (М. Коцюбинський); Приходив (Мічурін) до неї (природи) вже не як узурпатор і воїн, який вимагав покори, а як.. мізерно дрібна її частка, скороминуща, майже миттєва в безупинному русі життя (О. Довженко); — Признаюся, Бейбі, — кажу я, — що не пізнаю вас. Ви страшенно змінилися. А може, це тільки хвилинне! (М. Ірчан); Навіть цей храм, ..Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марно тратить (Т. Шевченко); Летітиме він, не знаючи, що все на світі є перебіжне й немає ніде чудес і тайн (Ю. Яновський); Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення — се була літня хвилева знайомість (Леся Українка). — Пор. 2. коро́ткий, тимчасо́вий.

ПРОТО́ЧНИЙ (ПРОТІ́ЧНИЙ рідше) (про воду, водойму — який тече, не стоячий), ТЕКУ́ЧИЙ, БІГУ́ЧИЙ, БІЖУ́ЧИЙ. — Щоб не пересихала (річка), її в селах греблями перепиняють — роблять проточні ставки (О. Сизоненко); Озеро невелике, з півтора кілометра. Воно протічне, на середині — до вісімнадцяти метрів глибини (Т. Масенко); Ксеня задумано дивилася в текучу воду (В. Бабляк); — Ото, бабо, не сварись, Ото, бабо, кайся! Тут водиця бігучая — Трохи покупайся (пісня); Спритними руками викручувала батькову сорочку, ..виполіскувала потім знову в біжучій прозорій воді (А. Шиян).

ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ) підсил., ШИБКИ́Й розм., ПОСПІ́ШНИЙ розм., ПОСПІ́ШЛИВИЙ розм., ЮРЛИ́ВИЙ діал., ПОХІ́ПЛИВИЙ (ПОХО́ПЛИВИЙ) діал., БО́РЗИЙ заст.; ШВИДКОНО́ГИЙ, ПРУДКОНО́ГИЙ, БИСТРОНО́ГИЙ, ЛЕГКОНО́ГИЙ (легкий на ходу, біг); МОТО́РНИЙ, ПРОВО́РНИЙ, МЕТКИ́Й, ЖВА́ВИЙ, МОБІ́ЛЬНИЙ, ЖИВИ́Й розм., СПІ́РНИ́Й розм., ШАМКИ́Й діал. (який швидко й охоче робить щось); ШУ́СТРИЙ (про тварин); ШВИ́ДКІСНИЙ (про засоби пересування); БІГУ́ЧИЙ, ЛЕТЮ́ЧИЙ, ПРУДКОБІ́ЖНИЙ поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ поет. (який швидко біжить, пливе, летить, тече); ЛЕГКОКРИ́ЛИЙ (який швидко летить). Молоденька швидка сарна Утікає в холодок (Є. Гребінка); Холодна стрімка вода бадьорила дівоцьку кров (К. Гордієнко); Водій "Хорха" засигналив.., щоб він (перехожий) випадково .. не ступив на крок лівіше, під їхню стрімливу, як ракета, машину (П. Загребельний); Рвуться вдаль за вітром скорим кущі і трави на землі (Л. Первомайський); Час летить, як ті летючі бистрі хмари на небі (І. Нечуй-Левицький); За прудкими ногами коняки пливуть санчата (М. Коцюбинський); Полетіла дівчинонька Самольотом гінким (пісня); Хуткою хвилею лягала пісня коням попід ноги (О. Ільченко); Шпаркий паротяг транс'європейського експреса в цей час загув гучно і довго (Ю. Смолич); Могутній, розгонистий в мові і рухах, він здається Нестеренкові справжнім орлом (М. Стельмах); — Він, фашист, хоч уже й обсмалений, але порский, як гадюка (О. Левада); Не спотикавшись, кінь порскливий Біжить, пуска по вітру гриву (Є. Гребінка); Машина легка і невпинна по асфальту проноситься вмить (О. Упеник); Два чоловіки качаються серед двору, борюкаються... Той, що зверху, лютий, як звір, шибкий, як вітер (Панас Мирний); Ми .. поїхали на залізницю і за чверть години мчалися поспішним поїздом до Варшави (І. Франко); Вітають піснями безжурними день Ой птиці, юрливії птиці (Н. Забіла); Летіли навстріч (Шульзі) швидконогі газетярі-хлопчиська (Н. Рибак); Звали дівчину Марта. Жвава, прудконога, вона встигала бути скрізь (О. Гончар); Я б розпізнала чуттям сліди бистроногої сарни (переклад М. Зерова); За таку бранку можна віддати табун легконогих степових лошиць (З. Тулуб); Лишилась вона такою ж меткою в рухах і моторною в роботі (Ю. Мушкетик); Мелашка була молоденька й невеличка на зріст, але проворна, жвава (І. Нечуй-Левицький); Усім країнам — членам міжнародної служби (рятування) необхідно мати мобільні загони (з газети); Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику (О. Досвітній); Чоловік спірний до роботи (Словник Б. Грінченка); Хороша була та Катря. Що то за весела! Що то за шамка була! (Марко Вовчок); На сонці вигравали шустрі ящірки (Ф. Бурлака); В небі швидкісний літак Окреслює пунктиром коло (Л. Дмитерко); (Михайло:) А у нас .. теж нічого коники — бігучі і сильні (І. Карпенко-Карий); Тоді вона була легка, жвава, летюча, як кізка (О. Гончар); Прудкобіжний кліпер вийшов з бою (Ю. Яновський); Польське море, хвилі бистроплинні! Моряки виходять у плавбу (Л. Дмитерко); За чайкою я лину легкокрилою, Морські вітри беруть в обійми нас (Л. Забашта).