1. Словник синонімів української мови

білогвардійщина

БІ́ЛИЙ у знач. ім., перев. мн.; БІЛОГВАРДІ́ЄЦЬ, БІЛЯ́К заст. зневажл., БІЛОБАНДИ́Т заст. (той, хто воював у лавах Білої гвардії); БІЛОГВАРДІ́ЙЩИНА збірн., зневажл. (білогвардійці, а також біла еміграція); БІЛОЕМІГРА́НТ (той, хто належав до білої еміграції). Увесь ліс шумів од них — партизанів. І якщо вночі десь займався полум'ям хутір якогось буржуя, якщо вночі десь вирубано білих заставу, всі знали: це ніхто ж, як лісовики (А. Головко); У місті купка червоноармійців змагалася з повсталими білогвардійцями (О. Донченко); Інші єпархіальні службовці знаходили мужність озирнутися на себе, клясти минуле й шукати в новому бодай якоїсь зачіпки жити. Були й такі, що.. просто йшли в білобандити (І. Ле); Погнали білогвардійщину. Вийшов з копанок Олександр Сухомлинський і знову став правити в ревкомі (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білогвардійщина — білогварді́йщина іменник жіночого роду іст., зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. білогвардійщина — -и, ж., збірн., іст., зневажл. Білогвардійці, контрреволюціонери. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білогвардійщина — БІЛОГВАРДІ́ЙЩИНА, и, ж., збірн., зневажл. Білогвардійці, контрреволюціонери. — Не таємниця, що контрреволюція узбецька з’єднується з білогвардійщиною російською, з петлюрівщиною українською (Ле, Міжгір’я, 1953, 524)... Словник української мови в 11 томах