білогвардійський
БІ́ЛИЙ (у період громадянської війни 1918-1920 рр. та після неї — контрреволюційний, спрямований на реставрацію дореволюційного державного устрою); БІЛОГВАРДІ́ЙСЬКИЙ (який воював у лавах Білої гвардії); БІЛОЕМІГРА́НТСЬКИЙ (який належав до білої еміграції). За Дніпром — білі, Харків, Катеринослав, Царицин захопили білі армії (Ю. Яновський); Він (начальник тюрми), казали, був із білогвардійських офіцерів, його нібито привели в себе в обозі фашисти (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білогвардійський — білогварді́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- білогвардійський — -а, -е. Прикм. до білогвардієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- білогвардійський — БІЛОГВАРДІ́ЙСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до білогварді́єць. Максимові згадалося також, як в отаких погонах білогвардійські офіцерики розстрілювали в канаві його брата... (І. Багряний); Білогвардійська преса; Білогвардійські загони. Словник української мови у 20 томах
- білогвардійський — БІЛОГВАРДІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до білогварді́йці. Ми гнали білогвардійських недобитків, як отару овець (Ірчан, II, 1958, 39); Білогвардійська преса; Білогвардійська банда. Словник української мови в 11 томах