варувати

ОБЕРІГА́ТИ (вживати які-небудь заходи для захисту когось, чогось, запобігання чомусь небезпечному, небажаному, шкідливому), БЕРЕГТИ́, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОХОРОНЯ́ТИ, ЗАХИЩА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЗАСТРАХО́ВУВАТИ, ОГОРО́ДЖУВАТИ від чого і без додатка, рідше, СОКОТИ́ТИ діал., ВАРУВА́ТИ діал. — Док.: оберегти́, уберегти́ (вберегти́), охорони́ти, захисти́ти, припильнува́ти, застрахува́ти, огороди́ти. Ухопила вона його в обійми, тісно притулила до себе, немов хотіла сховати, оберегти від якоїсь лихої потужної сили (Леся Українка); Бійці Михайла полюбили; де він, там і вони були, Його від смерті берегли (В. Сосюра); М'яка підстилка з опалого листя охороняє їх (підсніжники) від замерзання (з посібника); Далеко тягся довгий ряд столів, поставлених надворі й прикритих зверху полотняним навісом на стовпчиках, щоб захищати од гарячого літнього сонця столи й високих гостей (І. Нечуй-Левицький); Я ж завжди В скруті якійсь біля тебе й від лиха тебе захищаю (переклад Б. Тена); Ці козаки висилали од себе в степи пікети й розвідки, і цим побитом пильнували край од татар і ногайців (О. Стороженко); Вдень вона (Катерина) становила його на ноги, навчала ходити, а вночі пильнувала сон (С. Чорнобривець); Мар'ян, коли б міг, огороджував би не тільки село, але й всю землю від лихого помислу і ока (М. Стельмах); Наближалося якесь небезпечне місце, бо ось Тимофій підкотив холоші, а нам велів переходити на передню талбу та сокотити ноги (Г. Хоткевич); Од огня варувала, од огня і од води (Словник Б. Грінченка). — Пор. 3. берегти́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варувати — Варува́ти, варуватися: — забезпечувати, гарантувати [30] — зберігати, остерігати [4] — зберігати, остерігатися [8] — остерігати, оберігати [23] — пильнувати, берегти від чого-небудь [IX] Словник з творів Івана Франка
  2. варувати — варува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. варувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Берегти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. варувати — ВАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. Берегти. Лиш варуйте серце (Марко Черемшина). Словник української мови у 20 томах
  5. варувати — ВАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Берегти. Лиш варуйте серце (Черемш., Тв., 1960, 34). Словник української мови в 11 томах
  6. варувати — Варува́ти, -ру́ю, -єш гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388. Словник української мови Грінченка