варцаба
ЛУ́ТКА чого і без означення (бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс), КОСЯ́К розм., ВАРЦА́Б діал., ВАРЦА́БА діал. Біля лутки дверей стояла бліда Віра, боячись глянути чоловікові в очі (А. Шиян); Вона добрела до дверей і, тримаючись руками за косяк, пожадливо хапала гарячим ротом свіже морозне повітря (Григорій Тютюнник); Сьогодні діду Євмену будівельна бригада закладала хату, і сьогодні ж на ній виросли віконні варцаби (М. Стельмах).
ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б (ВАРЦА́БА) діал. — Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Козланюк); Біля вікна, на стільці, схилившись на лутку, дрімає старенька прибиральниця (І. Цюпа); З досадою кинув (Карпо Петрович) картуз на вікно (М. Коцюбинський); Вона сперла голову о вікно, а лікті о варцаби (І. Франко).
Значення в інших словниках
- варцаба — Ва́рца́ба, варца́б: — лутка, парапет, підвіконня [3] — лутка, підвіконня, одвірок, овальна низька кладка сіна [37] — підвіконник [VII] — рід гри в дамки [I] — рід гри в шашки [15] варцаби: — підвіконня [II] Словник з творів Івана Франка
- варцаба — варца́ба іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- варцаба — -и, ж., діал. Те саме, що варцаб 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- варцаба — ВАРЦА́БА, и, ж., діал. Те саме, що варца́б 1. Кричали другі когути, й Тиско, .. опертий об віконну варцабу на вежі, наслухував (К. Гриневичева). Словник української мови у 20 томах
- варцаба — ВАРЦА́БА, и, ж., діал. Те саме, що варца́б 1, 2. Словник української мови в 11 томах
- варцаба — Варцаба, -би ж. = лутка 1. Шух. І. 90. Словник української мови Грінченка