варцаба

ВАРЦА́БА, и, ж., діал.

Те саме, що варца́б 1.

Кричали другі когути, й Тиско, .. опертий об віконну варцабу на вежі, наслухував (К. Гриневичева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варцаба — Ва́рца́ба, варца́б: — лутка, парапет, підвіконня [3] — лутка, підвіконня, одвірок, овальна низька кладка сіна [37] — підвіконник [VII] — рід гри в дамки [I] — рід гри в шашки [15] варцаби: — підвіконня [II] Словник з творів Івана Франка
  2. варцаба — варца́ба іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. варцаба — -и, ж., діал. Те саме, що варцаб 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. варцаба — ЛУ́ТКА чого і без означення (бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс), КОСЯ́К розм., ВАРЦА́Б діал., ВАРЦА́БА діал. Біля лутки дверей стояла бліда Віра, боячись глянути чоловікові в очі (А. Словник синонімів української мови
  5. варцаба — ВАРЦА́БА, и, ж., діал. Те саме, що варца́б 1, 2. Словник української мови в 11 томах
  6. варцаба — Варцаба, -би ж. = лутка 1. Шух. І. 90. Словник української мови Грінченка