варцаб
ВАРЦА́Б, а, ч., діал.
1. Лутка.
Просто проти них [віконцят] спливало з улиці болото, замулюючи стіну чимраз більше і вже ось-ось досягаючи здрухнілих [струхнявілих] варцабів (І. Франко);
Сьогодні діду Євмену будівельна бригада закладала хату, і сьогодні ж на ній виросли віконні варцаби (М. Стельмах).
2. мн. Одвірок.
Данило тільки тепер помічає на порозі біля варцабів дівчинку в білому (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варцаб — Ва́рца́ба, варца́б: — лутка [16] — лутка, парапет, підвіконня [3;51] — лутка, підвіконня [21;25] — лутка, підвіконня, одвірок, овальна низька кладка сіна [37] — підвіконня [I(Ів. Словник з творів Івана Франка
- варцаб — варца́б іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- варцаб — -а, ч., діал. 1》 Лутка. 2》 Підвіконня. 3》 мн. Одвірок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- варцаб — ЛУ́ТКА чого і без означення (бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс), КОСЯ́К розм., ВАРЦА́Б діал., ВАРЦА́БА діал. Біля лутки дверей стояла бліда Віра, боячись глянути чоловікові в очі (А. Словник синонімів української мови
- варцаб — ВАРЦА́Б, а, ч., діал. 1. Лутка. Сьогодні діду Євмену будівельна бригада закладала хату, і сьогодні ж на ній виросли віконні варцаби (Стельмах, Правда.., 1961, 371). 2. Підвіконня. То прийшли судільниці чотири, На вікна варцабі посідали (Фр. Словник української мови в 11 томах