варцаб
ВАРЦА́Б, а, ч., діал.
1. Лутка.
Сьогодні діду Євмену будівельна бригада закладала хату, і сьогодні ж на ній виросли віконні варцаби (Стельмах, Правда.., 1961, 371).
2. Підвіконня.
То прийшли судільниці чотири, На вікна варцабі посідали (Фр., XI, 1952, 428).
3. мн. Одвірок.
Данило тільки тепер помічає на порозі біля варцабів дівчинку в білому (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варцаб — Ва́рца́ба, варца́б: — лутка [16] — лутка, парапет, підвіконня [3;51] — лутка, підвіконня [21;25] — лутка, підвіконня, одвірок, овальна низька кладка сіна [37] — підвіконня [I(Ів. Словник з творів Івана Франка
- варцаб — варца́б іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- варцаб — -а, ч., діал. 1》 Лутка. 2》 Підвіконня. 3》 мн. Одвірок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- варцаб — ВАРЦА́Б, а, ч., діал. 1. Лутка. Просто проти них [віконцят] спливало з улиці болото, замулюючи стіну чимраз більше і вже ось-ось досягаючи здрухнілих [струхнявілих] варцабів (І. Словник української мови у 20 томах
- варцаб — ЛУ́ТКА чого і без означення (бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс), КОСЯ́К розм., ВАРЦА́Б діал., ВАРЦА́БА діал. Біля лутки дверей стояла бліда Віра, боячись глянути чоловікові в очі (А. Словник синонімів української мови