варцаб

Ва́рца́ба, варца́б:

— лутка [16]

— лутка, парапет, підвіконня [3;51]

— лутка, підвіконня [21;25]

— лутка, підвіконня, одвірок, овальна низька кладка сіна [37]

— підвіконня [I(Ів.Фр);III-VI;18;14;15;19]

— рід гри в шашки [15]

— лутка (у вікон), віконна рама [XI]

— варцаб [14, с. 263] – “підвіконня” [СБГ, І, с. 85]; [ІЦ-2009]

варца́б: подоконпикъ [ІФ,1890]

варцаби:

— підвіконня [II]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варцаб — варца́б іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. варцаб — -а, ч., діал. 1》 Лутка. 2》 Підвіконня. 3》 мн. Одвірок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варцаб — ВАРЦА́Б, а, ч., діал. 1. Лутка. Просто проти них [віконцят] спливало з улиці болото, замулюючи стіну чимраз більше і вже ось-ось досягаючи здрухнілих [струхнявілих] варцабів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. варцаб — ЛУ́ТКА чого і без означення (бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс), КОСЯ́К розм., ВАРЦА́Б діал., ВАРЦА́БА діал. Біля лутки дверей стояла бліда Віра, боячись глянути чоловікові в очі (А. Словник синонімів української мови
  5. варцаб — ВАРЦА́Б, а, ч., діал. 1. Лутка. Сьогодні діду Євмену будівельна бригада закладала хату, і сьогодні ж на ній виросли віконні варцаби (Стельмах, Правда.., 1961, 371). 2. Підвіконня. То прийшли судільниці чотири, На вікна варцабі посідали (Фр. Словник української мови в 11 томах