1. Словник синонімів української мови

ватажок

ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей — загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́ рідше, ПРОВОДА́Р рідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ (ПРОВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ПРИВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ВОЖА́К розм. рідко; БА́ТЬКО заст. (шаноблива назва ватажка). Почувши ім'я буковинського народного ватажка, старий гуцул підвів голову і очі його засвітилися (І. Муратов); Провідник підпілля; Отаман із своєю ватагою постояв на лимані з тиждень і почав збиратись додому (І. Нечуй-Левицький); — А Дмитро.. став нашим проводиром (З. Тулуб); Дивлячись туди, легко було уявляти себе новим ватагом опришків у цих темних горах і дебрях (П. Козланюк); Молодий ватажко (Довбуш).. нікого й нічого не боявся (Г. Хоткевич); Пісістрат, проводар мужовладний, На колісницю зійшов (переклад Б. Тена); Вони (стародавні люди) бальзамували своїх царів, старшин та провідців (Ю. Смолич); За провідцю їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього.. оберталися всі його прибічники (Г. Епік); Наклеп на мене зводять, нібито я до всього привідця (В. Кучер); Батько її дійсно був колись батрацьким вожаком під час страйку (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ватажок — (керівник групи) провідник, проводир, ватаг, р. ватажко, отаман, р. вожак. Словник синонімів Полюги
  2. ватажок — ватажо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. ватажок — [ватажок] -жка, м. (на) -жков'і/-жку, мн. -жки, -жк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. ватажок — -жка, ч. 1》 Керівник ватаги (у 1-3 знач.); отаман, верховода. 2》 Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших. 3》 Вожак стада (про тварину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ватажок — ВАТАЖО́К, жка́, ч. 1. Керівник ватаги (у 1–3 знач.). Як війська ватажок начальний Про все дрібненько розказав [Іул] (І. Котляревський); Хто ватажком Піде перед вами, Хто проведе? (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. ватажок — див. заводей; керівник Словник синонімів Вусика
  7. ватажок — Ватажо́к, -жка́; -жки́, -жкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ватажок — ВАТАЖО́К, жка́, ч. 1. Керівник ватаги, (у 1-3 знач.); отаман. Як війська ватажок начальний Про все дрібненько розказав [Іул] (Котл., І, 1952, 261); Хто ватажком Піде перед вами, Хто проведе? (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. ватажок — Ватажок, -жка м. Предводитель, атаманъ, начальникъ. Позаходили в Московщину з Гунею і ще деякими ватажками. Стор. МПр. 60. Хто ватажком піде перед вами? Шевч. 127. Словник української мови Грінченка