1. Словник синонімів української мови

вбитися

УБИ́ТИСЯ (ВБИ́ТИСЯ) (упавши, вдарившись об щось, умерти; позбавити себе життя якимсь чином), РОЗБИ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ розм., ЗАБИ́ТИСЯ розм. — Недок.: убива́тися (вбива́тися), розбива́тися. Поліз у погріб я дулівки ще вточити... Що ж, пане-брате! Біс мене як пхнув. — Я й покотивсь... Ще як не вбивсь — не знаю (Л. Глібов); (Анна:) Вбиваються і лицарі, і коні, на гору добуваючись (Леся Українка); Хлопець залишився круглим сиротою, бо батько ще раніше розбився, упавши п'яний з мосту (І. Сенченко); Так забажається іноді вмерти, було. Нарошне босий по снігу бігаєш. Або, як літом, злізеш на лісу та плиг звідтіля, щоб прибитися (А. Тесленко); Бачу двері збитії виносять з шинку... "Що то таке?" — питаю людей. — Шинкар з жінкою забився! (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбитися — вби́тися 1 дієслово доконаного виду заглибитися, бути забитим у щось вби́тися 2 дієслово доконаного виду загинути Орфографічний словник української мови
  2. вбитися — [ўбитиес'а] = убитися ўбйус'а, ўбйес':а, ў бйец':а, ўбйеимос'а, ўбйеитес'а, ўбйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. вбитися — I див. вбиватися I. II див. убиватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вбитися — ВБИ́ТИСЯ¹ див. вбива́тися¹. ВБИ́ТИСЯ² див. убива́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  5. вбитися — вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Фразеологічний словник української мови
  6. вбитися — ВБИ́ТИСЯ¹ див. вбива́тися¹. ВБИ́ТИСЯ² див. убива́тися¹. Словник української мови в 11 томах