вбитий
НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше, НАКА́ТАНИЙ розм., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) розм.; БИ́ТИЙ (уторований і широкий, довгий); УТРАМБО́ВАНИЙ (ВТРАМБО́ВАНИЙ) (про поверхню землі — твердий, ущільнений, рівний від їзди, ходіння, ударяння тощо). Дорога до Яблунівки була гладко наїжджена, сніг утрамбований автомашинами (Д. Бедзик); Віз весело заторохкотів залізними шинами по в'їждженій дорозі (О. Донченко); Шлях, битий, вторований, ..перетинав степ з півдня на схід, від обрію до обрію (Н. Рибак); Потім вискакує (Олег) на коня і першим вилітає на торовану путь (Д. Міщенко); Добре, хоч дорога накочена, — не грузнеш у снігу... (А. Тесленко); Дорога на Тартаку через Дальник рівна і вкочена, мов дзвін (В. Кучер); Колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (В. Гжицький); Фельдшер ще поправив кожуха, хоча той не сповз; дорога рівна, накатана, та й поранений лежав нерухомо (П. Автомонов); Вам здається, що ви їдете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси та чару (Панас Мирний); Широкий битий гостинець тягнувся.. серед зеленого лісу (Н. Кобринська); Поки колісниці котилися утрамбованими шляхами Фракії й Македонії, все йшло добре (С. Скляренко).
ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙ підсил., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил. Лукія вийшла з їдальні пригнічена, з розпачем у серці (О. Донченко); — У вас дещо пригнічений вигляд, гауптмане, — з прихильною усмішкою на блідих устах промовив .. генерал (Ю. Бедзик); Кождий чувся якось немов придавлений (І. Франко); Вона лежала так тихо, пригноблена, розтоптана, і розуміла лиш одно, що вона одинока (М. Коцюбинський); Стояли над трупом пониклі й приголомшені (А. Головко); — Таки-єм добрий-добрий, як молоко, — говорив Гриць, входячи до хати, але його прибитий вигляд не показував зовсім молочного настрою (Лесь Мартович); Стомився я.. без сил, на півдороги, Украй побитий думами, стою (П. Грабовський); О Господи! Дай мені хоч глянуть На народ отой убитий, На тую Украйну! (Т. Шевченко).
Значення в інших словниках
- вбитий — вби́тий 1 дієприкметник загнаний в середину вби́тий 2 дієприкметник загиблий вби́тий 3 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- вбитий — I (убитий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вбити I 1). || вбито, безос. присудк. сл. II див. убитий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вбитий — ВБИ́ТИЙ¹ (УБИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вби́ти¹. В кутку під божницею замість стола стояла узесенька примостка на чотирьох паколах, убитих в землю (Панас Мирний); – Рівно, рівно, – відповіла й дивилась, як я, відсунувши лавку набік... Словник української мови у 20 томах
- вбитий — А, -е. 1. Виснажений, непритомний, недієвий, без будь-якої реакції на що-небудь. Після юнацького сказу, випадання «у вбитому вигляді» з автобусів і метро... (Єва). Клуби — гівно, народ — убитий, ну, хіба що якась вечірка зрідка трапиться (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
- вбитий — (-а, -е) мол. 1. Старий. Тепер "фірмових", хоч й трохи запилюжених та застарілих, а іноді геть зовсім "вбитих" речей — повні розкладки (ПіК, 2001, № 9). 2. -ого. Про людину у стані потьмарення свідомости. Я був уже досить вбитий. (Запис 1998 р.). Словник жарґонної лексики української мови
- вбитий — ВБИ́ТИЙ¹ (УБИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вби́ти¹ 1. Неначе цвяшок, в серце вбитий, Оцю Марину я ношу (Шевч., II, 1953, 93); В кутку під божницею замість стола стояла узесенька примостка на чотирьох паколах, убитих в землю (Мирний, IV, 1955... Словник української мови в 11 томах