ввертіти

ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.: вкрути́ти (укрути́ти), вверну́ти (уверну́ти), вверті́ти (уверті́ти), вгвинти́ти (угвинти́ти). Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім (Тимофій) бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввертіти — вверті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ввертіти — див. ввірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ввертіти — ВВЕРТІ́ТИ див. вві́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. ввертіти — ВВЕРТІ́ТИ див. вві́рчувати. Словник української мови в 11 томах
  5. ввертіти — Звірчувати, -чую, -єш сов. в. ввертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім'яли. Котл. Ен. 2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы. Канев. у. Словник української мови Грінченка