вверх

ВГО́РУ (УГО́РУ) (за напрямком від землі у висоту), ДОГОРИ́, НАВЕ́РХ, ВВЕРХ (УВЕ́РХ) рідко, ВВИСЬ (УВИ́СЬ) поет. рідко, ВІ́РА спец. (команда для підіймання вантажу). Дим ішов просто вгору до самих хмар (І. Нечуй-Левицький); Налетять горобці та й.. угору шугнуть (Марко Вовчок); Вітер вив.. і, змітаючи цілі кучугури снігу, підіймав їх догори (М. Коцюбинський); Він кидав їй наверх порожні мішки або щось наказував різким скрипучим голосом (М. Коцюбинський); Підкидав (легінь) топірчик високо вверх і ловив (Г. Хоткевич); На селі весілля, Пісня ввись зліта (І. Бойко); "Майна!", "Віра!" — ці короткі команди монтажників слухняно виконують сталеві руки кранів (з газети).

ВГО́РУ (УГО́РУ) (у напрямі до верхньої частини чого-небудь, у горішню частину чогось), НАГО́РУ, ВВЕРХ (УВЕ́РХ) рідко, ГО́РІ діал. Підбіг (Джмелик) до чорного дуба і.. спритно, мов кішка, видрався вгору (Григорій Тютюнник); Він приладнав її (драбину) до білосніжної колони і.. важко поліз угору (М. Стельмах); Він.. по запертих воротях виліз нагору, впав у двір (Ю. Яновський); Дід припинив коня, устав, одпустив черезсідельник і, сівши, помалу поїхав нагору (Панас Мирний); Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю (Т. Шевченко); Іде Ольга горі селом (Ірина Вільде).

ВГО́РУ (УГО́РУ) (у напрямі до верхів'я, до початку річки), ВВЕРХ (УВЕ́РХ) рідше. Просто по Росі вгору видно високі покручені береги (І. Нечуй-Левицький); Вверх по Дунаю поспішно відпливали кораблі (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вверх — вверх прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вверх — ВВЕРХ (УВЕРХ) – В (У) ВЕРХ Вверх (уверх), присл. Те саме, що вгору. Щось лізе вверх по стовбуру (Т.Шевченко); Лежить Семен горілиць у високій траві, виставив уверх коліно (С.Васильченко). В (у) верх, ім. з прийм. Гетьман зупинився. Літературне слововживання
  3. вверх — (уверх), присл. 1》 За напрямком угору, догори; прот. вниз. || До верхньої частини чогось. Вверх ногами (дриґом, дном) — те саме, що Догори ногами (дриґом, дном) (див. догори). 2》 За напрямком до верхів'я, витоку річки. 3》 Від нижчих до вищих звуків, нот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вверх — ВВЕРХ (УВЕ́РХ), присл., рідко. Те саме, що вго́ру. Дивляться – мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю (Т. Шевченко); Сніжини підлітають до вікон і спиняються, мов шукаючи входу в житло, але, не відкривши, покружляють, поколиваються... Словник української мови у 20 томах
  5. вверх — переверта́ти / переверну́ти догори́ дном (нога́ми, ко́ренем) кого, що. 1. Учиняти безладдя, хаос, розгардіяш. З Катею вони завжди регочуть, перевертаючи у хаті все догори дном (В. Фразеологічний словник української мови
  6. вверх — ВВЕРХ (УВЕ́РХ), присл. 1. За напрямком угору, догори; протилежне вниз. Піднімав [Мемет] лице вверх, до плоскої покрівлі (Коцюб., І, 1955, 394); А там ставши, знов драбину Вверх підтяг [Млака] (Фр., XIII, 1954, 251); // До верхньої частини чогось. Словник української мови в 11 томах