вгадувати
УГА́ДУВАТИ (ВГА́ДУВАТИ) (за певними особливостями, ознаками чого-небудь робити правильні висновки, розкривати справжню суть чого-небудь), ВІДГА́ДУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗПІЗНАВА́ТИ. — Док.: угада́ти (вгада́ти), відгада́ти, розгада́ти, розпізна́ти. Їх (знайомих) мало не щодня бачив Павлуша в дядька і знав уже всіх, міг навіть наперед угадувати поведінку кожного (А. Головко); (Деїфоб:) Ти хоч і віщунка, та сама своєї долі, видно, не вгадаєш (Леся Українка); З кожного двору вибігали люди, дивилися на червоне небо і відгадували, де горить (П. Панч); Левко Іванович, видно, бачить його наскрізь, і ці думки його розгадує (О. Гончар); Він умів розпізнавати шум потоку і кроки звіра (С. Скляренко). — Пор. здога́дуватися.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вгадувати — вга́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вгадувати — Відгадувати, здогадуватися, додумуватися; (секрет) розгадувати; (душею) відчувати; (долю) передбачати, казати наперед; (кого) розпізнавати, (щось знайоме) пізнавати, упізнавати; док. УГАДАТИ, збагнути, зрозуміти, ВТОРОПАТИ, о. схопити за хвіст <�хвоста>; (влучно) як в око вліпити. Словник синонімів Караванського
- вгадувати — ВГА́ДУВАТИ див. уга́дувати. Словник української мови у 20 томах
- вгадувати — Вга́дувати, -дую, -дуєш; вгада́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)