вдавитися

ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ (ВДАВИ́ТИСЯ) розм., ЗАВІ́СИТИСЯ діал., ПОВІ́ШАТИСЯ діал. — Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватися рідко. Коли мишей боїшся, На воротях повісся, Ізгинь, пропади, А до мене не ходи!.. (пісня); Задавлюється (Антей) струною і падає мертвий край Неріси (Леся Українка); — Коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду... (Г. Квітка-Основ'яненко); — Таж ваша Марія завіситися хоче! З мотузкою на шиї бачили (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдавитися — вдави́тися 1 дієслово доконаного виду втиснутися всередину, заглибитися вдави́тися 2 дієслово доконаного виду подавитися; повіситися Орфографічний словник української мови
  2. вдавитися — I див. вдавлюватися. II див. удавитися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдавитися — ВДАВИ́ТИСЯ¹ див. вда́влюватися. ВДАВИ́ТИСЯ² див. удави́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  4. вдавитися — ВДАВИ́ТИСЯ¹ див. вда́влюватися. ВДАВИ́ТИСЯ² див. удави́тися¹. Словник української мови в 11 томах