1. Словник синонімів української мови

вдавлення

ЗАГЛИ́БИНА (заглиблене місце на чому-небудь), ЗАГЛИ́БЛЕННЯ, ПОГЛИ́БЛЕННЯ рідко; ВИ́ЇМКА, Я́МКА, ГЛИ́БКА діал. (невелика заглибина); ЗАПА́ДИНА (більших розмірів); ВДА́ВЛЕННЯ (УДА́ВЛЕННЯ), ВМ'Я́ТИНА (УМ'Я́ТИНА) рідко (від удару або тиснення); НІ́ША, ПІДБІ́Й спец. (спеціально зроблена, перев. у стіні, на схилі берега, гори). Ножиком я став виколупувати в стіні заглибини, куди б могла стати нога (О. Донченко); В її прегрубих, від старості почорнілих стінах повно було.. ніш і заглиблень (І. Франко); Її налякали й дядькові очі, й химерні губи — верхня схожа на чирвину, товсто вростала у виїмку нижньої (М. Стельмах); — От я, помолившись Богу, і подравсь вуглом до віконця. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь, де виткнулась печина, то рукою хапаюсь (О. Стороженко); На довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибиває глибку (М. Стельмах); Катери наближалися, важко поринаючи у воду. Чорні, обпалені, побиті осколками бомб, з глибокими вм'ятинами на бортах (В. Кучер); Радист склав апарат і відніс його в таємну, видовбану в землі нішу (Ю. Бедзик); Поховальний обряд передбачав спорудження в одній із стінок могильної ями ніші або підбою, куди клали померлого (з підручника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдавлення — вда́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вдавлення — (удавлення), -я, с. Заглиблення, западина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдавлення — ВДА́ВЛЕННЯ¹ (УДА́ВЛЕННЯ), я, с. Заглиблення, западина. Кухонний посуд був менше обпалений, мав шерехату поверхню і бідну орнаментацію з валиків, наліплень, удавлень (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. вдавлення — ВДА́ВЛЕННЯ (УДА́ВЛЕННЯ), я, с. Заглиблення, западина. У черепних кістках іноді зустрічаються вдавлення, розміщені головним чином на тім’яних, рідше — на лобових кістках (Хвор. дит. віку, 1955, 16). Словник української мови в 11 томах