1. Словник синонімів української мови

вдогін

НАВЗДОГІ́Н (НАЗДОГІ́Н) (доганяючи, слідом за тим, хто або що віддаляється), НАВЗДОГІ́НЦІ (НАЗДОГІ́НЦІ) розм., ВДОГІ́Н (УДОГІ́Н) поет. До берега рідного судна прямують, За ними чайки навздогін (В. Бичко); Марія швидко пішла наздогін (Ю. Смолич); Собаки знов загавкали, побігли навздогінці за кіньми (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. вслід.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдогін — вдогі́н прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вдогін — (удогін). 1》 присл., поет. Те саме, що навздогін. 2》 мисл. Вистріл по птаху або звіру, що віддаляються від мисливця, а також хватка собакою втікаючого звіра за задню частину тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдогін — ВДОГІ́Н (УДОГІ́Н). 1. присл. Те саме, що навздогі́н 1. Ой, димок на обрії хитається, Море хвилю кидає вдогін (В. Бичко); Дівчина ще кричала щось удогін, але я вже нічого не чув (із журн.). 2. у знач. прийм., з дав. в. Те саме, що навздогі́н... Словник української мови у 20 томах
  4. вдогін — ВДОГІ́Н (УДОГІ́Н), присл., поет. Те саме, що навздогі́н. Он стали берези, як дочки, Димки з емтеесу вдогін (Мал., Звенигора, 1959, 244); Ой, димок на обрії хитається, Море хвилю кидає вдогін (Бичко, Сійся.., 1959, 319). Словник української мови в 11 томах