1. Словник синонімів української мови

везучий

ЩАСЛИ́ВИЙ (якому сприяє щастя, успіх, удача, якому щастить), УДА́ЧЛИВИЙ, ВЕЗУ́ЧИЙ, ТАЛА́НЛИВИЙ розм. — Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний); (Пан Маркел:) Розумний (Кармелюк), хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати... (С. Васильченко); — Хіба не везуча я людина? Не висловити бажання, а воно вже справдилося (Ю. Шовкопляс); А та (циганка) йому і почала: "І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш" (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. везучий — везу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. везучий — -а, -е. 1》 Який добре везе. 2》 Якому щастить, таланить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. везучий — ВЕЗУ́ЧИЙ, а, е, розм. 1. Який добре везе (у 1 знач.). Кобила хоч і шкапувата, та проте везуча (Сл. Гр.). 2. Якому щастить. – Хіба не везуча я людина? Не встиг висловити бажання, а воно вже справдилося (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. везучий — див. щасливий Словник синонімів Вусика
  5. везучий — Везу́чий, -ча, -че; -зу́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. везучий — ВЕЗУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який добре везе. Кобила хоч і шкапувата, та проте везуча (Сл. Гр.). 2. Якому щастить. — Хіба не везуча я людина? Не встиг висловити бажання, а воно вже справдилося (Шовк., Інженери, 1956, 425). Словник української мови в 11 томах
  7. везучий — Везучий, -а, -е О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча. Нѣжин. у. Словник української мови Грінченка