1. Словник синонімів української мови

верещака

КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм., ВЕРЕЩА́КА розм. (той, хто багато верещить). Над майданом, заглушаючи Антонових крикунів, уже розносилось жіноче лементування (О. Гончар); Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний! (І. Котляревський); Чи то можна заснути за тією зіпакою (Панас Мирний); — Цить, бісові діти! — гримнув він на весь голос... — Забули статут, чортові горлаї?! (З. Тулуб); Сотник і стрільці метнулися до горлопанів, які верхи їхали попереду довгого обозу (Н. Рибак); — Не треба Гречки! — загукали статечні господарі. — Нема згоди! — Баламута він! Горлодер! Проп'є! (Ю. Смолич); — Ану тихо! — не стерпів батько. — Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Л. Юхвід); Оцей мені гарикало остогид! (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верещака — вереща́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. верещака — -и, ч. і ж. 1》 Той (та), хто багато верещить. 2》 тільки ж. Страва із свинячої грудинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верещака — ВЕРЕЩА́КА¹, и, ч. і ж., розм. Той (та), хто багато верещить. Десь коло штурвала прикипів лоцман Гриша. Десь у трюмі пильнують Віктор і Юрчик зо два десятки зістеризованих [істеричних] верещак (П. Словник української мови у 20 томах
  4. верещака — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  5. верещака — ВЕРЕЩА́КА, и, ч. і ж. 1. Той (та), хто багато верещить. 2. тільки ж. Страва з свинячої грудинки. Подаючи на стіл, верещаку посипають зеленню петрушки (Укр. страви, 1957, 155). Словник української мови в 11 томах
  6. верещака — Верещака, -ки м. Крикунъ, пискунъ. Словник української мови Грінченка