вибрукувати
БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем — дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. — Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей). За останній рік він і вулиці мостив, ..і ремонтував будинки, і вивантажував вугілля (М. Ю. Тарновський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибрукувати — ви́брукувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вибрукувати — ВИ́БРУКУВАТИ див. вибруко́вувати. Словник української мови у 20 томах
- вибрукувати — ВИ́БРУКУВАТИ див. вибруко́вувати. Словник української мови в 11 томах