вибрукувати
ВИ́БРУКУВАТИ див. вибруко́вувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибрукувати — ви́брукувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вибрукувати — ВИ́БРУКУВАТИ див. вибруко́вувати. Словник української мови у 20 томах
- вибрукувати — БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем — дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. — Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей). Словник синонімів української мови