вибрязкувати
ВИБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати.
Увіходить Кармелиха, молода, але марна жінка, на ногах вибрязкують кайдани (Вас., III, 1960, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибрязкувати — вибря́зкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вибрязкувати — -ую, -уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибрязкувати — ВИБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати. Увіходить Кармелиха, молода, але марна жінка, на ногах вибрязкують кайдани (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- вибрязкувати — див. дзвеніти; дзвонити Словник синонімів Вусика
- вибрязкувати — БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
- вибрязкувати — Вибрязкувати, -кую, -єш гл. Бряцать. Желех. Словник української мови Грінченка