вибрязкувати

ВИБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок.

Час від часу брязкати, бряжчати.

Увіходить Кармелиха, молода, але марна жінка, на ногах вибрязкують кайдани (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибрязкувати — вибря́зкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибрязкувати — -ую, -уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибрязкувати — див. дзвеніти; дзвонити Словник синонімів Вусика
  4. вибрязкувати — БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. вибрязкувати — ВИБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати. Увіходить Кармелиха, молода, але марна жінка, на ногах вибрязкують кайдани (Вас., III, 1960, 236). Словник української мови в 11 томах
  6. вибрязкувати — Вибрязкувати, -кую, -єш гл. Бряцать. Желех. Словник української мови Грінченка