виволокти

ВИТЯГА́ТИ (ухопившись, переміщати звідки-небудь щось важке або великого розміру, що звичайно торкається землі), ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИВОЛІКА́ТИ, ВИТА́СКУВАТИ розм. — Док.: ви́тягти, ви́тягнути, ви́волокти, ви́таскати. Купка.. татар з галасом витягала з моря.. чорний баркас (М. Коцюбинський); Поранених звідти витягували теж тільки вночі (О. Гончар); Швиденько виволікає (Мавка) з лісу чималу суху деревину (Леся Українка); Шаланду виволокли на берег (Ю. Яновський); — Спіймав би тебе тихенько.., привіз на свій двір і на твоїй голові потрощив би кілька рам, які ти на хату витаскав (М. Стельмах).