вивозити

ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм., УМА́ЗАТИ (ВМА́ЗАТИ) перев. чим, розм. рідше; ЗАМАЗУ́РИТИ розм., ЗАМУ́РЗАТИ розм. (звичайно обличчя); ВИ́ВАЛЯТИ розм., ПОВАЛЯ́ТИ розм., ЗАВОЗИ́ТИ розм., ВИ́ВОЗИТИ розм., ЗАШМАРУВА́ТИ розм., ОБШМАРУВА́ТИ (ОШМАРУВА́ТИ) розм., ВИ́ШМАРУВАТИ розм., ЗАТЯГА́ТИ розм., ЗАТАСКА́ТИ розм., ЗАВАЛЯ́ТИ діал., ЗАМИ́ЗКАТИ діал., ЗАШУРУВА́ТИ діал., ВИ́ШУРУВАТИ діал. (перев. одяг — забруднити кругом, з усіх боків внаслідок неохайного користування, довгого носіння і т. п.); ЗАМА́ЦАТИ розм., ЗАХВАТА́ТИ розм., ЗАТАЛА́ПАТИ діал. (забруднити, часто беручи, хапаючи руками); ЗАПЛЯМУВА́ТИ, ЗАПЛЯМИ́ТИ розм., СПЛЯМИ́ТИ рідше, СПЛЯМУВА́ТИ рідше, ОБПЛЯМИ́ТИ рідко (забруднити, залишивши плями); ЗАМАСТИ́ТИ розм., ОБМАСТИ́ТИ розм., УМАСТИ́ТИ (ВМАСТИ́ТИ) розм., ОБКВА́ЦЯТИ (ОБКВА́ЦАТИ) розм. (звичайно якою-небудь в'язкою, липкою масою, речовиною); ЗАБОЛОТИ́ТИ (гряззю, багном); ЗАЯЛО́ЗИТИ, ЗАСА́ЛИТИ, ЗАСМАЛЬЦЮВА́ТИ, ВИ́ЯЛОЗИТИ розм., ЗАМУСО́ЛИТИ розм., ОБСМАЛЬЦЮВА́ТИ розм. (чим-небудь жирним по всій поверхні). — Недок.: брудни́ти, забру́днювати, каля́ти, ма́зати, зама́зувати, вима́зувати, убира́ти (вбира́ти), заги́джувати, ума́зувати (вма́зувати), замазу́рювати, заму́рзувати, му́рзати, валя́ти, обшмаро́вувати (ошмаро́вувати), зата́скувати, ми́зкати, зама́цувати, плями́ти, плямува́ти, заплямо́вувати, масти́ти, зама́щувати, обма́щувати, ума́щувати (вма́щувати), заболо́чувати, заяло́жувати, яло́зити розм. заса́лювати, засмальцьо́вувати, замусо́лювати, обсмальцьо́вувати. Мокре пале листя шелестить так смутно... та й сукню може забруднити, покаляти (Леся Українка); Тико вибруднив руки і хотів їх помити, присівши біля води (М. Трублаїні); — Який чорт наддав вам закидати ванну, закаляти її своїми брудними колодками? (Я. Качура); — Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький); Нові з фабричної тканини штани на колінах він вимазав у фарбу (С. Чорнобривець); Не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, — мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); Убрав ноги в куряву (Словник Б. Грінченка); Старий дід замурзав морду (юшкою) трохи не по самі вуха (І. Нечуй-Левицький); (Надія:) Це дорогий у мене килим: такого другого де його тепер і знайти, а ви його мені завозите, помнете (С. Васильченко); Ввійшов (Невеличкий) досередини, обмацав доокола стіни, але не намацав нічого, лиш заваляв собі чимсь пальці (І. Франко); Носили пісок.., зашурували одежу, запорошили собі очі (Леся Українка); Обзирали (дами) свої сукні, щоб не сплямити дотиком об цеглу, каміння (І. Франко); Скакала (Мишка) йому на ногу і умастила землею штани (М. Коцюбинський); Заболотити чоботи; — Оце тисяча обстрьопаними, старими бумажками ... Та й заялозили ж їх діди та баби! (І. Нечуй-Левицький); Глянь, як засалив рукава (Словник Б. Грінченка); — Ти де, дівчисько, так свою пику засмальцювала? — пожартував Гнат (М. Стельмах).

ВИВО́ЗИТИ (везти, відправляти товари в іншу країну), ЕКСПОРТУВА́ТИ. — Док.: ви́везти. Швеція вивозить залізну руду, ліс, продукти металообробної та лісообробної промисловості (з підручника); У 26 країн світу експортують нині свою продукцію верстатобудівники (Києва) (з газети).

ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док.: ви́ручити, врятува́ти (урятува́ти), ви́рятувати, зарятува́ти, ви́зволити, ви́бавити, ви́плутати, ви́везти. Товариші душі в йому не чули. Коли ж лучалося яке лихо, вони завжди гуртом його виручали (Панас Мирний); В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); (Яків:) Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує (Черевань) й визволить (П. Куліш); Запорожці.. співали про те, як вони побратима з неволі урятували (М. Нагнибіда); Розмова з папою мала вибавити Євпраксію, визволити (П. Загребельний); Не раз виплутував (прокурор) грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); — Не раз тебе з біди вивозив (М. Стельмах).

ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.; ДОВО́ЗИТИ, ПРИВО́ЗИТИ, ПІДВО́ЗИТИ, ЗАВО́ЗИТИ, ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ), НАДВО́ЗИТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИ розм. (якимсь транспортом); ВИВО́ЗИТИ (звідкись куди-небудь); ПОСТАЧА́ТИ, ПОДАВА́ТИ (перев. щось необхідне для безперервної роботи тощо); ДОТЯГА́ТИ (ДОТЯ́ГУВАТИ) розм., ДОВОЛІКА́ТИ розм., ДОТА́СКУВАТИ розм. (з труднощами, насилу); ПІДКИДА́ТИ розм. (швидко або ще трохи, додатково). — Док.: доста́вити, допрова́дити, спрова́дити, приста́вити, поста́вити, припрова́дити, припра́вити, допра́вити, доста́чити, спрова́дити, доста́рчити, припха́ти фам. довезти́, привезти́, підвезти́, завезти́, пригна́ти, надвезти́, прикоти́ти, ви́везти, поста́чити, пода́ти, дотягти́ (дотягну́ти), доволокти́ (доволочи́ти), дотаска́ти, підки́нути. Крейсер кілька разів підходив до кримських берегів, де кипіли важкі бої, доставляючи свіже поповнення, боєприпаси й продовольство (В. Кучер); Заарештованих сім панів з цукроварні Прокіп доручив повстанцям допровадити до Угринова (Ф. Малицький); За безцінь скуповували (купці) у селян худобу й великими гуртами спроваджували на бойню (С. Чорнобривець); Підпільники-більшовики з тютюнової фабрики Попових приставляли обгортки до підпільної друкарні (Ю. Смолич); Шефи.. під тиском робітничих мас змушені були тимчасово відмовитись поставляти зброю в Крим (О. Гончар); Він добув лляного полотна аж у Туреччині, провіз його по Середземному морю, через Італію й Швейцарію припровадив до Німеччини (П. Загребельний); Правлю дідові Помазану солому в містечко (Григорій Тютюнник); — Трохи пшона та борошна десь дістали... До мене приправили, щоб вашій мамі одніс (А. Хижняк); — Нащо напросився (Федір) доправити ліки? Їх би давно привезли підводою (Ю. Мушкетик); — Ми тепер хочем самі щодня достачать вам їжу (казка); Аж з Райну й Угорщини бочками провадили райнське і усякі напитки (О. Стороженко); В матеріальному смислі не бракувало їй нічого: Олекса достарчав їй усе, давав багато грошей (Г. Хоткевич); — Будемо багатші, ми тобі й автомобіля до райцентру припхаємо (Ю. Яновський); Підприємець.. законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (І. Франко); Грузовики підвозять дерево, дошки... залізо, гвіздки, устаткування (О. Донченко); — Хочеться пивка. В наше село завозять не часто (Є. Гуцало); Тільки лодії пристали до жовтих круч Почайни, як туди прийшли купці, пригнали вози (С. Скляренко); Жолкєвський видав наказ, яким забороняв під страхом смерті надвозити або продавати запорозькому війську будь-яку живність чи харч (З. Тулуб); Він прикотив з полонини повен віз масла і бринзи (Ю. Козланюк); Восени старий возами вивозить на торг карасі і коропи (М. Стельмах); А до того пана та часто приїздили солдати за кіньми, бо він постачав реманент у війська (збірник "Народні оповідання"); — У цих ящиках дорогоцінна машина. Вона.. подаватиме воду на поле (Ю. Збанацький); Щось було знадобилось Ярошенкові у волості, так він ледве волами дотягнув (В. Речмедін); Другого дня вони приїхали по окоренка парою вироблених волів і, поки доволокли його ..до хати, так вбилися, що Параска захворіла (В. Дрозд); Вони ледве дотаскали їх (книжки) до дома Воздвиженського й сховали в скриню на самісіньке дно (І. Нечуй-Левицький); — Коні, воли гульма гуляють. Запрягти в бочки і з Гнилиці навпростець, через пар підкинути воду (І. Ле).