1. Фразеологічний словник української мови

вивозити

ви́везти / виво́зити (язико́м) як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький). 2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивозити — ви́возити дієслово доконаного виду виво́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вивозити — (куди) везти, i>часто</i возити; (людей) виселяти; (за кордон) експортувати; (звідки) привозити; (у скруті) вирятовувати. Словник синонімів Караванського
  3. вивозити — I [вивозиетие] -ожу, -зиеш; нак. -зие, -з'іт', док. II [виевозиетие] -ожу, -озиеш; нак. -оз', -оз'теи, недок. Орфоепічний словник української мови
  4. вивозити — I в`ивозити-ожу, -озиш, док., перех. 1》 Возячи, видалити все звідкись за кілька чи багато разів. 2》 розм. Забруднити одяг, працюючи, пораючись і т. ін. II вив`озити-ожу, -озиш, недок.; наказ. сп. вивозь; вивезти, -зу, -зеш; мин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вивозити — ВИ́ВОЗИТИ¹, ожу, озиш, док., кого, що. Возячи, забрати все звідкись за кілька або багато разів. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс (Номис); [Юрій:] Леся діє так, наче не існує жандармського управління і генерала Новицького... Словник української мови у 20 томах
  6. вивозити — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. вивозити — Виво́зити, -во́жу, -зиш, -зять; виво́зь, виво́зьмо, -во́зьте; ви́везти, ви́везу, -везеш, -везуть; ви́віз, ви́везла, -везли; ви́візши; ви́вези, -зім, -зіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вивозити — ВИ́ВОЗИТИ, ожу, озиш, док., перех. 1. Возячи, видалити все звідкись за кілька або багато разів. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс (Номис, 1864, № 3220); [Юрій:] Леся діє так, наче не існує жандармського управління і генерала Новицького... Словник української мови в 11 томах
  9. вивозити — I. Ви́возити, -вожу, -зиш гл. Перевозить все, вывезти все. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс. Ном. № 3220. --------------- II. Вивозити, -вожу, -зиш сов. в. вивезти, -зу, -зеш, гл. Вывозить, вывезть. Словник української мови Грінченка