вивіска
ВИ́ВІСКА (дошка з будь-якого матеріалу, на якій зроблено напис, що означає рід діяльності або назву підприємства, установи тощо), ТАБЛИ́ЦЯ рідше. Ішла вулицею Івана Гонти, читала вивіски біля парадних дверей, але жодного напису зі словом суд не траплялось (П. Дорошенко); — Наш пан тою своєю коршмою так хвалиться! То у него не коршма, а "касино", — і таблицю таку казав прибити (І. Франко).
ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення, що видається з певною метою за дійсне). — Німці, створивши видимість наступу на стиках, рвонули танками через наш голий лівий фланг на Саки і Євпаторію (В. Кучер); Хоча б для проформи, треба було нагримати на Гаркушу (О. Гончар); — З такою владою, яку ми маємо в особі Гната, люди не погоджуються. Сесії проводить для форми, грубіянить, ображає людей, одним словом, хазяйнує, як хоче (Григорій Тютюнник); Люда почала його навіть побоюватись. Хтозна, що за людина слюсар з депо. Це ще не все. Це може бути тільки вивіска. А нутро його хіба взнаєш скоро? (О. Донченко); Чекай, чекай, старий йолопе, та то щось на те заноситься, що вся ота затія з легальною газетою була лише ширмою для інших їхніх цілей (Ірина Вільде); Створювати фікцію.
Значення в інших словниках
- вивіска — ви́віска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вивіска — [вив'іска] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок Орфоепічний словник української мови
- вивіска — -и, ж. 1》 Дошка з будь-якого матеріалу, на якій зроблено напис, іноді з малюнком, що означає рід діяльності або назву підприємства, установи і т. ін. 2》 перен. Зовнішній, показний бік чого-небудь, ширма, що приховує істину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивіска — ВИ́ВІСКА, и, ж. 1. Напис, іноді із зображенням, біля магазинів, кафе, ательє і т. ін., який повідомляє про назву, характер їх діяльності та призначення. Молода компанія пила всю ніч, а світом пішла гуляти по містечку, позривала всі вивіски з шинків (І. Словник української мови у 20 томах
- вивіска — Ски, ж., зниж. Зовнішній вигляд або обличчя. Що за вивіска, ану швидко в перукарню і приведи себе до ладу! Словник сучасного українського сленгу
- вивіска — (-и) ж.; мол., крим. Обличчя. [Джентельмен:] Скажи їм спасибі, що хоч силою не обділили, та й вивіску маєш нормальну, симпатичну навіть (В. Лігостов, Як я не став...). БСРЖ, 113; ПСУМС, 13; СЖЗ, 24; ЯБМ, 1, 203. Словник жарґонної лексики української мови
- вивіска — Ви́віска, -ски, -сці; -віски, -вісок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вивіска — ВИ́ВІСКА, и, ж. 1. Дошка з будь-якого матеріалу, на якій зроблено напис, іноді з малюнком, що означає рід діяльності або назву підприємства, установи і т. ін. Словник української мови в 11 томах