вивіска

(-и) ж.; мол., крим. Обличчя. [Джентельмен:] Скажи їм спасибі, що хоч силою не обділили, та й вивіску маєш нормальну, симпатичну навіть (В. Лігостов, Як я не став...). БСРЖ, 113; ПСУМС, 13; СЖЗ, 24; ЯБМ, 1, 203.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивіска — ви́віска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вивіска — [вив'іска] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок Орфоепічний словник української мови
  3. вивіска — -и, ж. 1》 Дошка з будь-якого матеріалу, на якій зроблено напис, іноді з малюнком, що означає рід діяльності або назву підприємства, установи і т. ін. 2》 перен. Зовнішній, показний бік чого-небудь, ширма, що приховує істину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вивіска — ВИ́ВІСКА, и, ж. 1. Напис, іноді із зображенням, біля магазинів, кафе, ательє і т. ін., який повідомляє про назву, характер їх діяльності та призначення. Молода компанія пила всю ніч, а світом пішла гуляти по містечку, позривала всі вивіски з шинків (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вивіска — Ски, ж., зниж. Зовнішній вигляд або обличчя. Що за вивіска, ану швидко в перукарню і приведи себе до ладу! Словник сучасного українського сленгу
  6. вивіска — ВИ́ВІСКА (дошка з будь-якого матеріалу, на якій зроблено напис, що означає рід діяльності або назву підприємства, установи тощо), ТАБЛИ́ЦЯ рідше. Словник синонімів української мови
  7. вивіска — Ви́віска, -ски, -сці; -віски, -вісок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вивіска — ВИ́ВІСКА, и, ж. 1. Дошка з будь-якого матеріалу, на якій зроблено напис, іноді з малюнком, що означає рід діяльності або назву підприємства, установи і т. ін. Словник української мови в 11 томах